Розділ «Тема 11. ФОРМИ, ВИДИ І РОЛЬ КРЕДИТУ»

Одним із нових видів комерційного кредиту є форфейтинг, що використовується для кредитування зовнішньоторговельних операцій.

Форфейтинг

Форфейтинг – це специфічна форма кредитування зовнішньоекономічних операцій шляхом купівлі комерційним банком (форфейтером) в експортера боргових зобов'язань, акцептованих імпортером, тобто експортер переусту- пає банку свої вимоги до покупців. Цей термін походить від франц. a forfait – цілком, загальною сумою, і позначає надання визначених прав в обмін на наявний платіж. Це так само, як і факторинг, – специфічний метод трансформації комерційного кредиту в банківський.

Основні етапи форфейтингу зображені на рис. 11.5*217.

*217: { Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг : навч. посіб. / В.Д. Лагутін. – 4-те вид., переробл. і доповн. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. – 199 с.}

Продавцем у форфейтингу є експортер, який поставив товар і прагне інкасувати розрахункові документи імпортера з метою одержання грошей. Покупцем (форфейтером), як правило, є банк або окрема спеціалізована фірма. Фор- фейтер бере на себе боргові зобов'язання імпортера за мінусом відсотків на весь термін, на який вони виписані*218.

*218: { Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни "Гроші та кредит" / кол. авторів під кер. М.І. Мируна. – К.: КНЕУ, 2002. – 124 с.}

У банківській практиці – це купівля на повний термін на заздалегідь встановлених умовах векселів, інших боргових зобов'язань. Покупець вимог бере на себе комерційні ризики без права регресу (обороту) цих документів на експортера. На відміну від традиційного обліку векселів форфейтування:

1) застосовується звичайно за постачань устаткування на великі суми (мінімальна сума – 250 тис. дол.);

2) застосовується із тривалою відстрочкою платежу від шести місяців до п'яти–семи років (понад традиційні 90 чи 180 днів);

3) містить гарантію чи аваль першокласного банку, необхідні для переобліку векселів.

До переваг форфейтингу можна віднести такі*219:

*219: { Деньги. Кредит. Банки : учеб. для вузов / Е.Ф. Жуков, Л.М. Максимова, А.В. Печникова и др.; под ред. проф. Е.Ф. Жукова. – М.: ЮНИТИ, 2001. – 622 с.}

1) покращуються позиції експортера щодо ліквідності, оскільки підприємство одразу ж отримує готівкові кошти;

2) експортер звільняється від валютних, кредитних та процентних ризиків;

Рис. 11.5. Схема форфейтингу: 1 – експортер та імпортер укладають угоду на визначений термін платежу; 2 – експортер звертається із заявкою у форфейт-компанію, що визначає умови операції. Якщо експортер заздалегідь проконсультувався з нею, то він має можливість додати витрати за дисконтом векселя до вартості контракту; 3 – імпортер виписує комерційний вексель і авалює його до банку своєї країни; 4 – векселі, індосовані банком країни імпортера, відсилаються експортеру; 5 – експортер індосує векселі і продає їх форфейт-компанп на первинному ринку документів без права регресу; 5а – експортер одержує інвалютний виторг; 6 – форфейтингова компанія індосує векселя і перепродає їх на вторинному ринку, представленому спеціалізованими фінансовими установами за форфейтуванням у Цюріху, Люксембурзі, Лондоні, Парижі і т. п.; 7 – форфейт-компанія подає імпортеру вексель до сплати; 7а – імпортер через свій банк сплачує проданий вексель у встановлений термін

3) зменшуються довгострокові вимоги у балансі підприємства, що приводить до зростання його кредитоспроможності;

4) зникає необхідність контролю за погашенням кредиту і роботи з інкасації платежів;

5) форфейтинг не впливає на ліміти експортера з овердрафту або на інший кредит, який надається банком.

Недоліками форфейтингу