Розділ «Тема 3. ГРОШОВИЙ РИНОК»

Біржа – це храм нових язичників. їх боги – зливки або кухлі золота; їх святі ікони – банківські білети або державні облігації; їх благочестиві вправи – спекуляції на збільшенні чи зменшенні фондів; врешті-решт, їх покаяння – ліквідації.

Н. Макаров

3.1. Сутність та особливості функціонування грошового ринку

3.2. Інституційна модель грошового ринку

Інституційна модель грошового ринку відображає взаємозв'язки між суб'єктами грошового ринку, що реалізуються через потоки грошей та інструментів (рис. 3.4)*53.

*53: { Гроші та кредит: підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2001. – 604 с.; Демківський A.В. Гроші та кредит : навч. посіб. / А.В. Демківський. – К.: Дакор, 2005. – 528 с.}

Рис. 3.4. Схема системної структуризації грошового ринку

Характеристика видів ринку наведено у дод. В у табл. В1.

За інституційним критерієм грошовий ринок можна поділити на два сектори:

– прямого фінансування;

– опосередкованого фінансування.

Схему руху грошових потоків на фінансовому ринку наведено на рис. 3.5.

У секторі прямого фінансування зв'язки між продавцями і покупцями грошей здійснюються безпосередньо і всі питання купівлі-продажу вони вирішують самостійно один з одним. Брокери та дилери, що тут функціонують, виконують технічну роль звичайних посередників, допомагаючи продавцям і покупцям швидше знайти один одного.

Рис. 3.5. Схема руху грошових потоків на фінансовому ринку

У цьому секторі виокремлюють два канали руху грошей:

– капітального фінансування, завдяки якому покупці назавжди залучають кошти до свого обігу, використовуючи для цього як інструмент акції;

– запозичень, яким покупці тимчасово залучають кошти до свого обігу, використовуючи для цього як інструмент облігації та інші подібні цінні папери.

У секторі опосередкованого фінансування зв'язки між продавцями і покупцями грошей реалізуються через фінансових посередників, які спочатку акумулюють у собі ресурси, що пропонуються на ринку, а потім продають їх кінцевим покупцям від свого імені. Вони створюють власні зобов'язання й вимоги, які можуть бути самостійними інструментами грошового ринку, зумовлювати появу нових грошових потоків. Тому фінансові посередники цього сектору істотно відрізняються від технічних посередників першого сектору як за роллю в економіці, так і за технологічними процесами функціонування.

За економічним призначенням ресурсів розрізняють: