Розділ «1.3. Форми грошей та їх еволюція»

Сучасна ринкова економіка використовує різні форми грошей, виникнення яких пов'язане з тривалим розвитком суспільного обміну. За критерієм матеріально-речового змісту розрізняють дві групи носіїв грошових властивостей: повноцінні (товарні та металеві) і неповноцінні (паперові та кредитні).

Повноцінні – це гроші, номінальна вартість яких відповідає вартості благородного металу, що міститься в них. Вони виконують усі функції грошей і є загальним еквівалентом (рис. 1.10).

Першим представником повноцінних грошей були товарні гроші, поява яких привела до виникнення безлічі товарів, що претендували на роль грошей. Спочатку це були предмети першої необхідності – худоба, сіль, зерно, риба, чай, хліб тощо. На зміну предметам першої необхідності роль грошей поступово почали виконувати предмети розкоші та прикраси: намисто, перли, хутра та ін.

Другий великий поділ праці істотно розширив межі товарного виробництва й обміну та прискорив розвиток ринку. В обмін почали надходити не просто надлишки товарів, а товари для певної цілі. Вони мали зумовити появу нових вимог до знарядь обміну, що характеризувалися б однорідністю металу, подільністю, тривалістю зберігання своєї вартості. На їх місце ринок стихійно висунув метал. Почалася ера панування металевих грошей*8.

*8: {Демківський А.В. Гроші та кредит: навч. посіб. / А.В. Демківський. – К.: Дакор, 2005. – 528 с.; Яременко О.Р. Деньги и кредит. Конспект лекций / О.Р. Яременко. – X.: Изд-во ХГЭУ, 2002. - 64 с.}

Рис. 1.10. Еволюція повноцінних грошей

Металеві гроші

Неповноцінні гроші

Неповноцінні гроші – це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості (рис. 1.12)*13.

*13: {Демківський А.В. Гроші та кредит: навч. посіб. / А.В. Демківський. – К.: Дакор, 2005. – 528 с.}

Рис. 1.12. Еволюція неповноцінних грошей

Усі вони застосовуються як гроші лише тому, що, одержуючи їх як платежі, учасники ділових угод розраховують використати їх для майбутніх платежів.

Загальна кількість випущених в обіг неповноцінних грошей визначається законами грошового обігу і за їх порушення в результаті, наприклад, надмірного випуску таких грошей відбувається їх знецінювання з усіма наслідками, що випливають із цього*14.

*14: {Щетинін А.І. Гроші та кредит: підручник / А.І. Щетинін. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – К.: Центр навч. л-ри, 2006. – 432 с.}

Яскравим історичним прикладом цього є події в Росії в період правління царя Олексія Михайловича (1645–1676 pp.). У 1656 р. уряд царя випустив в обіг срібну рубльову монету, яка за вагою була вдвічі меншою за попередній срібний рубль. А невдовзі були випущені мідні монети номіналом 1 рубль. Вони швидко витіснили цей знецінений срібний рубль. Операція з карбування мідних грошей була дуже вигідна царському уряду. Купуючи фунт міді (409,6 г) за 12 коп., він карбував із нього мідних грошей на 10 рублів і розраховувався ними з купцями, вояками та державними чиновниками. Усього було випущено неповноцінних грошей на величезну на той час суму – 20 млн рублів. Це призвело до розладу грошового обігу і спричинило у 1662 р. повстання населення Москви, що отримало назву "мідний бунт". Після жорсткого придушення заколоту цар змушений був відмовитись від мідних рублів і їх вилучили з обігу по одній копійці за рубль.

У сучасних умовах неповноцінні гроші у вигляді монет виготовляються з міді, срібла, алюмінію, нікелю й інших металів та їх сплавів.

Паперові гроші

Кредитні гроші

Кредитні гроші – це гроші особливого типу, що нерозмінні на золото, а в обіг випускаються центральним (національним) банком як банкноти. Початковою формою кредитних грошей була боргова розписка (документ, яким оформлювалися кредитні відносини між позичальником і кредитором), яка вперше з'явилася в Італії у XII ст. Спочатку боргові розписки були засобом переказу грошей, а потім стали використовуватися як засіб платежу. З часом ці боргові розписки отримали назву "вексель".