TextBook Тема 13.Фінансове посередництво грошового ринку.
Тема 14. Теоретичні засади діяльності комерційних банків.
Тема 15. Центральні банки в системі монетарного та банківського управління.
Тема 16. Міжнародні фінансово-кредитні установи та їх співробітництво з Україною.
Тема 13. ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО ГРОШОВОГО РИНКУ
13.1. Сутність, призначення і види фінансового посередництва
13.2. Банки як провідні суб'єкти фінансового посередництва. Функції банків
Структура кредитної системи у різних країнах з розвиненою ринковою економікою хоч і має власну специфіку, однак їй притаманні і загальні риси. У кожній країні до кредитної системи належать такі установи.
1. Центральний банк здійснює керівництво всією кредитною системою країни і саме йому держава надає виключне право випуску (емісії) банкнот. Деякі з центральних банків західних країн було засновано як державні інститути (Німецький федеральний банк, Резервний банк Австралії), інші – націоналізовано після Другої світової війни (банки Франції, Великої Британії,
Таблиця 13.1. Порівняльна характеристика діяльності банків і небанківських фінансових інститутів
| Показник | Фінансові посередники | |
| Банки | Небанківські фінансові установи | |
| Правовий статус | Комерційна організація | Комерційна організація (страхові компанії, інститути спільного інвестування, лізингові, факторингові компанії, ломбарди). Некомерційна організація (кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди) |
| Коло осіб, що обслуговуються | Не обмежене (працює на відкритому фіан- совому ринку) | Не обмежене (працює на відкритому фінансовому ринку). Тільки члени організації (кредитні спілки) |
| Співвідношення: клієнт – власник – менеджер | Коло клієнтів, власників, менеджерів не збігається | Коло клієнтів, власників, менеджерів не збігається (страхові компанії). Коло клієнтів, власників, менеджерів збігається (кредитні спілки). Коло клієнтів і власників не збігається, управління активами здійснюють уповноважені організації (недержавні пенсійні фонди) |
| Види діяльності | Банківські операції та інші фінансові послуги клієнтам за наявності ліцензії НБУ | Спеціалізовані для кожного інституту окремо |
| Відповідальність | Обмежена відповідальність | Обмежена відповідальність. Субсидіарна солідарна відповідальність пайовиків (кредитні спілки). Обмежена відповідальність і фонду, і компанії з управління активами (недержавний пенсійний фонд) |
| Посередницька діяльність | Зільш універсальна | Вузькоспеціалізована . |
Японії, Канади, Нідерландів). Деякі з центральних банків досі функціонують на основі змішаної державно-приватної власності, наприклад Федеральна резервна система США.
Комерційні банки е "арматурою" кредитної системи і здійснюють різні фінансові операції. Сучасні комерційні банки – це кредитно-фінансові установи різного типу. Велика кількість комерційних банків у розвинутих країнах зумовлена як економічною доцільністю, потребами фінансового обслуговування, так і особливостями законодавчого регулювання банківської системи. Наприклад, у США кредитна система включає майже 14 тис. комерційних банків, які ведуть гостру конкурентну боротьбу. Ці банки диференційовані за рівнем монополізації. Так, група банків з активами понад 500 млн дол. володіє 74 % усіх банківських активів, але це лише 4,4 % загальної кількості комерційних банків США. Серед них: банки-гіганти "Сітікорп" (з активами 230 млрд дол.), "Чейз Манхеттен корпорейшн" (106 млрд дол.), "Бенк оф Америка" (97 млрд дол.), "Дж.П. Морган енд компані" (88 млрд дол.). Однак могутність великих банків у США та інших західних країнах визначається не тільки концентрацією активів і депозитів, а й включенням у замаскованій формі у сферу свого впливу дрібних і середніх банків.
Значне місце у сучасній кредитній системі ринкової економіки займають спеціалізовані кредитно-фінансові інституції, до яких належать:
а) інвестиційні компанії, фінансові корпорації, будівельні об'єднання, фондові біржі, діяльність яких має допоміжний характер, доповнюючи операції комерційних банків. Операції цих кредитних установ здійснюються з метою фінансової підтримки деяких галузей господарства (нерідко – на пільгових умовах) або поширюються на такі сфери кредитування, які є ризикованими для приватних банків (сільське господарство, будівництво, дрібне підприємництво, зовнішня торгівля);
б) страхові компанії, які отримують внески від тих, хто страхує своє майно або життя, і виплачують страхові премії у випадках аварії, стихійного лиха тощо. Страхові компанії західних країн тісно пов'язані з кредитною системою і навіть конкурують з банками. Власні нагромадження вони використовують як кредитні ресурси, купуючи цінні папери підприємств та облігації державних позик;
в) ощадні установи: ощадні банки; позичково-ощадні асоціації та кредитні союзи, які за формою є кооперативними установами, що використовують позичковий капітал для кредитування житлового будівництва та інших цілей;
г) пенсійні фонди, що формуються як приватними компаніями, так і державними органами. Володіючи значним капіталом, вони фінансують великі промислові компанії, купуючи їх акції та облігації.
Акумулюючи величезні грошові ресурси, ці інституції беруть активну участь у процесах нагромадження та ефективного розміщення капіталу. Наприклад, у США сумарні активи всіх спеціалізованих кредитно-фінансових установ майже вдвічі перевищують активи комерційних банків.
Особливе місце в кредитній системі належить фондовим біржам, головною метою яких є забезпечення ефективного ринку для продажу і купівлі цінних паперів, створення капіталу для промисловості.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші і кредит» автора Колодізєв О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модуль 4. СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА НА ЕТАПІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН“ на сторінці 1. Приємного читання.