Розділ «15.2. Контроль та аудит у центральному банку»

Основною метою банківського регулювання та нагляду в Україні, як і в інших країнах, є підтримка стабільності банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Конкретні завдання, які ставляться перед органами банківського нагляду в кожен період часу, безпосередньо визначаються цією головною метою здійснення нагляду за кредитними організаціями, сучасним станом банківської сфери та соціально-економічною ситуацією в країні в цілому.

Ефективність банківського регулювання та нагляду залежить значною мірою від того, наскільки чітко встановлені завдання, які постають перед відповідними регулятивно-наглядовими органами, наскільки добре ці завдання розуміють і підтримують органи, котрі розробляють економічну політику держави та відповідають за реалізацію цієї політики.

Основні завдання банківського регулювання наведено на рис. 15.4.

Необхідність і значущість банківського нагляду в умовах ринкової економіки не виключає саморегуляцію банківського сектору через ринкові механізми. Ці дві форми регулювання мають доповнювати одна одну.

У свою чергу органи банківського нагляду мають діяти, керуючись засадами розумного, обачного ставлення до банків, тобто вони не повинні вимагати від банків здійснення операцій, які могли б послабити їх фінансовий стан, посягати на свободу підприємницької діяльності в банківському секторі.

Рис. 15.4. Основні завдання банківського регулювання

Багаторівневість банківського нагляду наведена на рис. 15.5.

Отже, необхідність банківського нагляду з боку держави визначається суспільною природою банків і тим, що вони відіграють ключову роль в економіці будь-якої сучасної країни, що й робить нагляд за їх діяльністю обґрунтованим і необхідним завданням держави.

Наглядові операції НБУ певним чином диференційовані і мають три рівні (рис. 15.6).

Суттєва розбіжність в оцінках, зроблених різними організаціями, установами та службою нагляду, свідчить про наявність методологічних проблем і є підставою для ретельного аналізу факторів, що призводять до недооцінки або переоцінки фінансового стану банку.

Рис. 15.5. Багаторівність банківського нагляду

До основних параметрів структури банківської системи з позиції організації нагляду належать:

– загальна кількість банківських установ різних форм власності;

– концентрація активів за банківськими установами;

– концентрація активів за регіонами;

– співвідношення банків резидентів і нерезидентів та їх активів. Основні джерела інформації служби банківського нагляду наведені на рис. 15.7.

Узагальнюючи міжнародний та вітчизняний досвід формування структури служб банківського нагляду, аналізуючи основні тенденції, що намітилися у цій сфері, виокремимо кілька ключових, на думку авторів, аспектів, які мали б відобразитися у сучасній концепції організації роботи служби банківського нагляду, а саме:

Рис. 15.6. Наглядові операції Національного банку

Рис. 15.7. Основні джерела інформації служби банківського нагляду