TextBook Тривалі та глибокі кризові явища в економіці й особливо в грошовому обігу країни завжди вимагають розроблення та здійснення заходів, покликаних змінити ситуацію і поліпшити стан грошового обігу й економіки в цілому. Ці заходи можуть набувати форми часткових і подовжених у часі дій виконавчої й законодавчої влади або форми концентрованих за часом і місцем дій, спрямованих на кардинальну зміну ситуації. У такому разі зазвичай говорять про господарську або грошову реформу.
Грошова реформа – це повна або часткова структурна перебудова наявної грошової системи країни з метою оздоровлення грошей чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту.
Залежно від ознаки класифікації розрізняють декілька видів грошових реформ (табл. 5.6). Світовий досвід знає два основні методи проведення грошових реформ (рис. 5.10).
Сучасними найпоширенішими методами проведення стабілізаційних заходів стали такі*121 (рис. 5.11).
*121: { Демківський A3. Гроші та кредит: навч. посіб. / А.В. Демківський. – К.: Дакор, 2005. – 528 с.}
Рис. 5.10. Методи проведення грошових реформ
Таблиця 5.6. Класифікація грошових реформ
| Критерій | Види реформ | Характеристика |
| За глибиною перетворень | Повні (структурні) | Передбачають проведення радикальних структурних і оздоровчих перетворень у фінансово-кредитній системі та грошовому обороті країни |
| Часткові | У процесі реалізації вносяться необхідні зміни й раціональні вдосконалення до окремих елементів механізму організації грошового обороту та реформуються певні елементи грошової системи | |
| Реформи для проведення спеціальних стабілізаційних заходів | Передбачають формування та проведення реформ шляхом запровадження спеціальних стабілізаційних заходів | |
| За характером обміну старих грошей на нові | Паралельного типу (консервативного типу, найскладніші за технікою проведення) | Випуск в обіг нових грошей здійснюють поступово, паралельно з проведенням радикальних перетворень в економіці, фінансах і грошовому обігу. Потребують тривалого часу, паралельного обігу нових грошових знаків зі старими. Прикладом успішного застосування такого методу може бути грошова реформа, що здійснювалась у Радянському Союзі в 1922–1924 pp. Тоді перебудова грошової системи почалася з емісії в 1922 р. банківських білетів у червінцях, які мали золотий уміст 7,7 г золота. Водночас у 1922 і в 1923 р. проведено дві деномінації радзнаків, які ще перебували в обігу (у 1922 р. 10 тис. старих рублів прирівнювалися до 1 нового рубля, а в 1923 р. радзнаки зразка 1923 р. обміняли на нові у співвідношенні 100 руб. до 1 руб.). Таким чином, з 1922 по 1924 р. паралельно в обігу було дві валюти. Перша – червінець, що мав золотий уміст, був стійкою валютою і випускався купюрами вартістю 1,2, 3, 5,10, 25 і 50 червінців, призначався в основному для кредитування народного господарства. Друга – радзнаки, що не мали золотого вмісту і швидко знецінювалися. Держава використовувала їх для покриття бюджетного дефіциту |
| Конфіскаційного типу | Формують диференційоване співвідношення обміну грошей залежно від форми запасу старих грошей. Можуть запроваджуватися різні співвідношення, які залежать від обсягу поданого до обміну запасу старих грошей, від форми власності власника. До цих реформ належить нуліфікація, яка була запроваджена після перевороту 1917 р. в Росії | |
| Неконфіскаційного типу | Обмін грошей здійснюється за єдиним співвідношенням, тоді як уцінка запасів грошей, доходів, цін і тарифів – однаково для всіх суб'єктів економічних відносин (грошова реформа в Україні 1996 р.) |
Грошові реформи, яким би змістом вони не визначались, завжди спрямовані на зміцнення грошової одиниці і суттєве поліпшення всієї сфери грошового обігу. Це обов'язкові тактичні завдання будь-якої грошової реформи, якими вона не обмежується, бо передбачає і наявність певної стратегії, що пов'язана, як правило, зі створенням відповідних умов для покращання всього процесу суспільного відтворення. Досягнення як стратегічних, так і тактичних цілей передбачає певний механізм реалізації грошових реформ, конкретні методи їх здійснення*122.
*122: { Щетинін A.І. Гроші та кредит : підручник / А.І. Щетинін. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – К.: Центр навч. л-ри, 2006. – 432 с.}
Деномінація
Деномінації – укрупнення масштабу цін у країні за рахунок укрупнення грошової одиниці (без її перейменування) з метою полегшення платіжного обігу, розрахунків і надання національній валюті більшої повноцінності.
Необхідність деномінації пояснюється тим, що внаслідок інфляції занадто збільшується масштаб номіналів грошових знаків, а тому вводяться нові грошові знаки з новим антиінфляційним принципом емісії. Доцільність деномінації, тобто "викреслювання зайвих нулів", очевидна, оскільки відпадає потреба в оперуванні надто великими числами як у готівкових, так і безготівкових розрахунках, що потребує меншої кількості розрядів для проведення операцій і дає можливість економніше вводити інформацію. Крім того, обмінні курси національної валюти щодо більшості світових валют матимуть такі самі порядки величин.
Певне значення має і психологічний фактор. Адже національна валюта, обмінний курс якої щодо основних світових валют виражається числами, далекими від одиниці, інтуїтивно сприймається як слабка, хоча насправді це не завжди так. Із цієї причини країни, національні валюти яких "накопичили" багато нулів, зазвичай проводять деномінацію. Пригадаємо хоча б заміну старих франків на нові у Франції у післявоєнні роки. У 1958–1960 pp. у Франції було проведено деномінацію франка у співвідношенні 100:1. З 1960 р. старий франк взагалі вилучили з обігу. Відповідно до цього було перераховано ціни, заробітну плату та змінено співвідношення франка до долара (з 493,7 до 4,937 франка за долар).
У колишньому СРСР деномінація проводилась тричі: дві в 1922–1923 pp. і одна в 1961 р .
Проте такі дії не є обов'язковими і деякі країни зі стабільними валютами деномінацій не здійснюють (наприклад, Японія, Італія до введення євро).
Девальвація
Ревальвація
Ревальвація (реставрація) – офіційне підвищення золотого вмісту національної валюти або підвищення вартості грошової одиниці щодо курсів інших валют. Ревальвація означає зростання цін експортних товарів у іноземній валюті і зниження їх конкурентоспроможності на світовому ринку.
Наприклад, США використали цей метод, відновлюючи і зміцнюючи свою грошову одиницю після Громадянської війни 1861–1865 pp. На це вони витратили 14 років.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші і кредит» автора Колодізєв О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5.3. Сутність та види грошових реформ, особливості їх проведення в Україні“ на сторінці 1. Приємного читання.