Розділ «6.4. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання»

Особливе місце в механізмі валютного регулювання займають платіжний баланс та золотовалютні резерви. Ця особливість полягає в тому, що саме через них реалізується внутрішній зв'язок стану валютного ринку країни зі станом її національної економіки та забезпечується суто економічне регулювання валютної сфери.

Платіжний баланс – це співвідношення між валютними платежами економічних суб'єктів певної держави та її економічними межами і валютними надходженнями з позаекономічних меж держави за певний період часу.

За формою платіжний баланс становить статистичний звіт про надходження валютних коштів у країну та витрачання їх за певний період у розрізі окремих статей, країн, груп країн; за економічним змістом – макроекономічну модель, що характеризує стан та динаміку зовнішньоекономічних відносин певної країни із зовнішнім світом.

Платіжний баланс відіграє важливу роль у розробці і реалізації валютної політики. У його механізмі важливе місце посідають золотовалютні резерви.

З теоретичного погляду, економічна роль платіжного балансу визначається тим, що відображені в ньому обороти безпосередньо впливають на попит і пропозицію на валютному ринку: надходження валюти створюють передумови для формування її пропозиції, а платежі – для формування попиту на валюту. Цей зв'язок можна виразити кількісно у вигляді таких формул*160:

*160: { Гроші та кредит: підручник / М.І. Савлук, A.M. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2001. – 604 с.; Демківський А.В. Гроші та кредит : навч. посіб. / А.В. Демківський. – К.: Дакор, 2005. – 528 с.}

, (6.1)

де – пропозиція інвалюти протягом звітного періоду,

– залишки інвалюти в суб'єктів ринку на початок періоду;

– надходження інвалюти протягом звітного періоду за платіжним балансом;

– залишки інвалюти в суб'єктів ринку на кінець періоду.

, (6.2)

де – попит на інвалюту протягом звітного періоду;

– боргові зобов'язання резидентів перед нерезидентами на початок періоду;

– валютні платежі протягом періоду за платіжним балансом;

– боргові зобов'язання резидентів перед нерезидентами на кінець періоду.

З наведених формул можна зробити висновок, що попит () і пропозиція () на валютному ринку будуть урівноважуватися за умови збалансованості надходжень (НВ) та платежів (ПВ) платіжного балансу.

У механізмі платіжного балансу важливе місце займають офіційні золотовалютні резерви (ЗВР), що враховуються за статтею "Резервні активи" і е офіційним механізмом урегулювання його сальдо. Активне сальдо платіжного балансу сприяє зростанню золотовалютних резервів, а пасивне – їх зменшенню.

Золотовалютні резерви – це запаси іноземних фінансових активів та золота, які належать державі, перебувають у розпорядженні органів грошово-кредитного регулювання і можуть бути реально використані на регулятивні та інші потреби, що мають загальноекономічне значення. Ці потреби визначають цілі накопичення золотовалютних резервів, основними з яких є: