Розділ «Тема 12. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЦЕНТА»

Банківський процент не знає ні відпочинку, ні богослужіння, він працює і вночі, і в неділю, і навіть у дощовиті дні.

Дж.Б. Шоу

12.1. Позичковий процент

12.2. Проценти за цінними паперами

Акція надає акціонеру право на отримання дивідендів. Поняття "дивіденд" визначено чинним законодавством. Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" дивіденд – це платіж, який здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав на користь власника таких корпоративних прав у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Іншими словами, дивіденд – це платіж, який проводиться юридичною особою на користь акціонерів у зв'язку з розподілом її прибутку.

Відносини, пов'язані з виплатою дивідендів, регулюються Господарським і Цивільним кодексами України, законами України "Про господарські товариства", "Про цінні папери і фондову біржу".

Строк і порядок виплати частки прибутку (дивідендів) та визначення порядку покриття збитків належить виключно до компетенції загальних зборів, а отже, не може бути переданий іншим органам товариства. Тобто чинне законодавство про господарські товариства розгляд питань стосовно нарахування та виплати дивідендів відносить до компетенції вищого органу управління акціонерного товариства – загальних зборів. Нарахування та виплата дивідендів проводиться за рішенням загальних зборів один раз на рік за підсумками календарного року після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці.

Джерелом нарахування дивідендів є прибуток, що залишився у розпорядженні підприємства після оподаткування, або інші, передбачені установчими документами, джерела.

Сума дивідендів визначається як результат від множення маси дивіденду на частку державного майна, переданого (внесеного) до статутного капіталу, тобто внесений статутний капітал. Якщо акціонерне підприємство засноване на загальнодержавній власності, то дивіденди вносяться до Державного бюджету України, а дивіденди підприємств, заснованих на власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальній власності), – до бюджетів місцевого самоврядування.

Ціна акції – це грошове вираження вартості, що сплачується за одну акцію. Акція має такі форми ціни: номінальну, курсову {ринкову), емісійну, балансову {книжкову).

Зазначена на лицьовому боці акції або задекларована у статуті акціонерного товариства вартість акції називається номінальною ціною. Вона розраховується як частка колективної вартості, що припадає на акцію:

, (12.5)

Емісійна ціна виражає вартість акції на первинному ринку. Як правило, вона є дещо вищою за номінальну, щоб покривати видатки на емісію і сформувати емісійну надбавку, що визначається як сума перевищення емісійної ціни над номінальною.

Балансова (книжкова) ціна акції визначається на основі документів, фінансової звітності і встановлюється під час аудиторської перевірки як реальна вартість капіталу, що припадає на одну акцію. Її вартісну основу становить підсумковий аналіз фінансової звітності за активами та пасивами акціонерного товариства у процесі аудиторської перевірки

, (12.6)

де – основний капітал на день перевірки;

– оборотний капітал;

– кількість акцій, що емітовані акціонерним товариством на день аудиторської перевірки.

Ціна акції може бути розрахована за формулою