Розділ «Тема 11. ФОРМИ, ВИДИ І РОЛЬ КРЕДИТУ»

Важливою перевагою зворотного лізингу є використання устаткування, що вже перебуває в експлуатації, як джерела фінансування споруджуваних нових об'єктів. Зворотний лізинг дає можливість рефінансувати капітальні вкладення з меншими витратами, ніж за допомогою залучення банківських позичок, особливо якщо організації, що кредитують, платоспроможність підприємства ставлять під сумнів у зв'язку з несприятливим співвідношенням між його статутним і позиковим фондами та можливістю одержати додаткові позикові кошти, тільки під ризиковий (вищий) позичковий відсоток.

Варто також підкреслити, що такий лізинг е джерелом середньо- і довгострокового рефінансування, тоді як комерційні банківські кредити видаються, як правило, на строк у півтора року з необхідністю їх послідовного поновлення. Часто лізинг здійснюється не прямо, а через посередника. При цьому в договорі передбачається, що у випадку тимчасової неплатоспроможності або банкрутства посередника лізингові платежі мають надходити основному лі- зингодавцю. Подібні угоди одержали назву сублізинг.

За строками використання майна і пов'язаними з ним умовами амортизації розрізняють:

– лізинг з повною окупністю і, відповідно, з повною амортизацією майна, коли строк договору дорівнює нормативному терміну служби майна і повністю виплачується лизингодавцю вартість лізингового майна;

– лізинг з неповною окупністю і, відповідно, неповною амортизацією майна, за якої строк договору менше нормативного терміну служби майна і протягом його дії окупається тільки частина вартості лізингового майна.

Лізинг міжнародний – вид фінансового лізингу, що укладається підприємствами й організаціями різних країн. Лізингова фірма купує устаткування в іноземної (або національної) фірми та здає його в оренду національному (або іноземному) орендареві.

Лізинг банківський – лізингова угода, в якій лізинговою компанією є банк, що придбаває за замовленням лізингоодержувача устаткування й надає його в оренду.

Левередж-лізинг (кредитний, пайовий, роздільний), або лізинг із додатковим залученням коштів, є найбільш складним, тому що пов'язаний з багатоканальним фінансуванням і використовується, як правило, для реалізації дорогих проектів.

Відмінною рисою цього виду лізингу є те, що лізингодавець за купівлі устаткування виплачує зі своїх коштів не всю його суму, а тільки частину, а іншу суму він бере в позичку в одного або декількох кредиторів. При цьому лізингова компанія продовжує користуватися всіма податковими пільгами, які розраховуються з повної вартості майна.

Іншою особливістю цього виду лізингу є те, що лізингодавець бере позичку на певних умовах, які не характерні для вітчизняних фінансово-кредитних відносин. Кредит оформлюється без права обігу позову на активи лізингодавця, тому, як правило, останній оформляє на користь кредиторів заставу на майно до погашення позики й уступає їм права на одержання частини лізингових платеясів у рахунок погашення позички.

Таким чином, основний ризик з угоди несуть кредитори – банки, страхові компанії, інвестиційні фонди або інші фінансові установи, а забезпеченням повернення позички є тільки лізингові платежі і майно, що здається в лізинг. На Заході більше 85 % усіх великих лізингових угод оформлюються з левередж- лізингом.

Чистий лізинг – відносини, за яких орендар бере на технічне обслуговування орендоване майно, а у платежах з лізингу не додаються витрати лізингодавця на експлуатацію майна, тобто чисті платежі.

Факторинг

Факторинг (від англ. factoring, factor – посередник) – переуступка банку неоплачених боргових зобов'язань, що виникають між суб'єктами господарювання у процесі реалізації товарів і послуг, на засадах комерційного кредиту*221. Основні етапи факторингу зображені на рис. 11.13*222.

*221: { Безклубий І. Про предмет грошового зобов'язання /1. Безклубий // Право України. – 2003. – № 10. – С. 61.}

*222: { Деньги. Кредит. Банки: учеб. для вузов / Е.Ф. Жуков, Л.M. Максимова, А.В. Печникова и др.; под ред. проф. Б.Ф. Жукова. – М.: ЮНИТИ, 2001. – 622 с.}

Рис. 11.13. Схема факторингу: 1 – оплата поставки товару на умовах відстрочки платежу; 2 – уступка банку права вимагання боргу за поставкою; 3 – виплата довгострокового платежу відразу після поставки (до 80 % від суми поставленого товару); 4 – оплата за поставлений товар; 5 – виплата залишку коштів (від 20 % після оплати покупцем) за вирахуванням комісії

Таким чином, факторинг дає змогу кредиторам, у тому числі великим (залізницям, оптовим фірмам тощо), які постійно мають справи з великою кількістю боржників, звільнитися від трудомісткої роботи за своєчасного отримання від них платежів (табл. 11.5).

Перевагами факторингового обслуговування є те, що фірма має справу не з окремими покупцями, а з факторинговою компанією, що регулярно направляє клієнту виписки за рахунками, одержуючи винагороду за послуги. Компанія стягує заздалегідь обумовлену комісію (0,5–2 % від суми обігу клієнта) залежно від надійності покупців, виду послуг, якості боргових вимог, а також відсотків за позичками під ці вимоги. Факторингові компанії ретельно перевіряють вимоги, що здобуваються, з погляду платоспроможності покупця за допомогою своїх довідкових відділів і банків. Нерідко ці компанії беруть на себе ризики несплати вимог, у тому числі фінансові ризики, пов'язані з неплатоспроможністю імпортера ("дель-кредере").

Таблиця 11.5. Головні відмінності факторингу та кредиту