Розділ «Модуль 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИНИКНЕННЯ ГРОШЕЙ, ГРОШОВИЙ ОБІГ ТА МОДЕЛЬ ГРОШОВОГО РИНКУ»

Тема 1. Сутність і функції грошей.

Тема 2. Грошовий обіг і грошові потоки.

Тема 3. Грошовий ринок.

Тема 4. Грошові системи.

Тема 1. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

1.1. Походження грошей

Раціоналістичний напрям

Починаючи з Аристотеля і до ХУЛІ ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між людьми або були запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарів. Таке трактування походження грошей отримало назву раціоналістичної концепції. Вперше цю концепцію висунув Аристотель, який у роботі "Нікомахова етика" пише: "Усе, що бере участь в обміні, має бути певним чином порівнянне. Для здійснення обміну повинна існувати якась одиниця (виміру), причому заснована на умовності".

У подальші історичні епохи раціоналістична концепція походження грошей законодавчо була закріплена в нормах античного й середньовічного права. Карбування здійснювалося на честь приходу до влади коронованої особи, а вартість грошей диктував імператор. Думка про гроші як витвір домовленості переважала до кінця XVIII ст., поки вагомі досягнення археологічної науки не розвінчали її постулати. Водночас суб'єктивно-психологічний підхід до тлумачення походження грошей з позицій раціоналістичної концепції спостерігається у деяких працях і сучасних економістів. Зокрема у підручнику П. Самуельсона "Економіка" стверджується, що гроші є штучною соціальною умовністю. Дж. Гелбрейт розглядає гроші як наслідок угоди між людьми про закріплення грошової функції за коштовними металами*1. Шмецький економіст Г. Кнапп у книзі "Державна теорія грошей" назвав гроші "продуктом правопорядку". На його думку, гроші незалежно від їх металевого вмісту наділяються державою певною платіжною силою і стають законним платіжним засобом. Аналізуючи форми грошей, відомий англійській економіст Л. Харріс у фундаментальній праці "Грошова теорія" виступає прибічником саме цієї концепції: "Сам по собі доларовий білет – річ непотрібна; він набуває вартості лише тому, що суспільство через свої закони та звичаї наділяє його властивістю функціонувати як засіб обігу".

*1: {Яременко O.Р. Деньги и кредит. Конспект лекций / О.Р. Яременко. – X. : Изд-во ХГЭУ, 2002. – 64 с.}

Рис. 1.3. Концепції походження грошей

Еволюційна концепція стверджує, що гроші з'явилися незалежно від волі людей у результаті тривалого розвитку обміну, коли з величезного товарного світу виокремився особливий товар, що став виконувати роль грошей. Багато мислителів Стародавньої Греції вивчали природу грошей, їх функції та роль в організації виробництва. Серед них насамперед слід назвати відомого грецького історика і філософа Ксенофонта (430–355 pp. до н.е.),

Науковий аналіз походження та природи грошей, виконаний класиками політичної економії А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом, довів безпідставність раціоналістичної концепції. Адже гроші в їх найпростіших виявах виникли на ранніх ступенях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості, ні державна влада просто не могли відігравати суттєвої ролі у формуванні економічних відносин, тим більше конституювати таку складну їх форму, як гроші. Засновники класичної політичної економії дійшли висновку, що виникнення грошей зумовлене труднощами безпосереднього обміну продуктами праці.

Отже, природу грошей та їх походження намагались з'ясувати багато вчених, але найбільш повно це вдалося тільки великому німецькому економісту К. Марксу. Він науково розкрив походження грошей та їх сутність.

В основу своєї теорії К. Маркс поклав тезу про те, що гроші – це продукт товарного виробництва, та виокремив такі форми вартості грошей, які й привели до появи грошей (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Форми вартості грошей

1. Проста (випадкова) форма вартості відповідала ранній стадії обміну між громадами, коли товар мав випадковий характер: один товар виражав свою вартість в іншому, конфронтуючому*2:

*2: {Яременко O.Р. Деньги и кредит. Конспект лекций / О.Р. Яременко. – X. : Изд-во ХГЭУ, 2002. – 64 с.}

Т1 – товар, що перебуває в активній відносній формі вартості, є носієм споживчої вартості і виражає свою вартість у товарі Т2;