• 5. Відповідність сучасним вимогам та забезпеченість ресурсами системи гасіння пожеж.
Масштаб наслідків залежить також від часу виникнення пожежі, інтенсивності та площі пожежі.
Таким чином, з наведеного прикладу бачимо, що під час екологічних досліджень необхідно враховувати безліч взаємозв'язаних та взаємообумовлених факторів впливу на розвиток живих систем. Тому завдання, що ставляться перед дослідниками, є або дуже складними для аналітичного вирішення, або не призводять до отримання об'єктивних результатів за нехтування істотними аспектами впливу на екосистеми. У свою чергу, системний підхід надає методології комплексного та всебічного дослідження поставлених завдань залежно від мети аналізу та завдяки можливості спрощення системи або декомпозиції проблеми на більш прості завдання, шляхом вилучення неістотних елементів та зв'язків та встановленню ієрархії цілей, отримати достовірні результати аналізу.
З урахуванням вищенаведеного завданнями дослідження екологічних систем є вивчення (за М. А. Голубцем):
• 1) морфологічної структури екосистем, тобто вертикальної (ярусність, синузіальність, шаруватість) і горизонтальної (мозаїчність, парцелярність) будови біогеоценотичної товщі (рослинного покриття, ґрунту чи води, насичених тваринними, мікробними і грибковими організмами);
• 2) взаємозв'язків між структурними компонентами (блоками,
підсистемами) екосистем (залежно від потреб – морфологічними, трофічними та іншими);
• 3) функціональних показників екосистеми та її окремих структурних блоків (енергетичних, водотрансформаційних, організаційних, біогеохімічних, середовищеутворювальних, біопродукційних, захисних, оздоровчих, естетичних та інших), швидкості екологічних процесів, їх спрямованості, тривалості й господарської ефективності;
• 4) особливостей і механізмів самоорганізації, саморегуляції і самозбереження екосистем, їх внутрішнього речовинно-енергетичного та інформаційного обміну, показників неентропійності, стійкості щодо зовнішніх природних та анропогенних чинників, стабільності існування в часі та просторі;
• 5) міжекосистемних взаємозв'язків і міжекосистемного речовинно-енергетичного та інформаційного обміну як основи стійкості й стабільності мегаекосистем і біосфери;
• 6) можливостей і розмірів використання природних ресурсів екосистем для народногосподарських потреб без зменшення або руйнування їх екологічного потенціалу та із цілеспрямованою орієнтацією на реалізацію ідей сталого розвитку;
• 7) масштабів і наслідків антропогенних змін у структурно-функціональній організації екосистем, способів ренатуралізації трансформованих і девастованих екосистем з метою оптимізації біогеоценотичного покриву;
• 8) структурно-функціональних особливостей та ефективних способів створення штучних (аграрних, лісових, водних, урбаністичних та інших) екосистем й ефективного підтримання їх функцій;
• 9) теоретичне обґрунтування структури, програми, методів і параметрів екологічного моніторингу в екосистемах різних ступенів організації;
• 10) генезису та історії розвитку екосистем;
• 11) моделювання та прогнозування екологічних процесів.
Складність екологічних систем
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Системний аналіз та системний підхід як методології дослідження систем“ на сторінці 5. Приємного читання.
