Екологічна сукцесія

Теорія систем в екології

Екологічна сукцесія – закономірні зміни екосистеми під впливом переважно внутрішньосистемних процесів у напрямку клімаксного стану. В основі сукцесії лежить здебільшого розбалансування продукційно- деструкційних процесів і біогеохімічних колообігів.

Якщо валова продукція перевищує загальну деструкцію, то спостерігається автотрофна сукцесія. У разі, коли з плином часу енергоємність біомаси угруповання зменшується, спостерігається гетеротрофна сукцесія. Це можна записати так:

Ρв/R > 1; Рч > 0; автотрофна сукцесія;

Ρв/R < 1; Рч < 0; гетеротрофна сукцесія;

Ρв/R = 1; Рч = 0; клімаксний стан,

де: Рв – валова продукція; Рч – чиста продукція; R – дихання угруповання.

Загальновідомі такі сукцесії, як перетворення озера на болото (рис. 2.27 а), чи лісу з гаю (рис. 2.27 б).

Головною ознакою клімаксного (зрілого) угруповання є збалансованість продукційно-деструкційних процесів (скільки синтезується органічної речовини системою, стільки ж її і розкладається в процесі дихання угруповання).

Ураховуючи те, що формування клімаксових екосистем не означає цілковитого призупинення змін і закінчення сукцесійних процесів (у них ці зміни є сповільненими і пришвидшуються лише за умови зовнішнього збурювального впливу), в загальній динаміці екосистем доцільно розрізняти дві стадії екологічної сукцесії (біогеоценотичного процесу) – сингенез та ендогенез (Сукачев, 1964).

Екологічна сукцесія: а – утворення болота з озера; б – утворенням ялинового лісу з березового гаю (за Мусієнком, 2006)

Рисунок 2.27 – Екологічна сукцесія: а – утворення болота з озера; б – утворенням ялинового лісу з березового гаю (за Мусієнком, 2006)

До стадії сингенезу належать усі ті сукцесії, що відбуваються, починаючи від заселення нової території різноманітними організмами, спроможними існувати в даних умовах клімату, і фізико-хімічних властивостей субстрату. Серед перших колоністів переважають однорічні рослини, піонерні чагарники (часто верби) і деревні види (тополя, осика, береза). Зі змиканням рослинного покриву розпочинається посилення міжвидової конкуренції за ресурси існування, і панування поступово переходить до тих видів, які є конкурентоспроможнішими в даних екологічних умовах: види r-стратеги в угрупованні змінюються видами k-стратегами.

До стадії сингенезу зараховують також ті види сукцесій, які настають після знищення, наприклад, у лісових екосистемах деревного ярусу верховою пожежею, буревієм або суцільнолісосіковим вирубуванням (рис. 2.28).

Найхарактернішими прикладами сингенезу є автогенне заростання перелогів, свіжих алювіальних відкладів у заплавах рік, лісових і торфових згарищ тощо. Початкові етапи сингенезу проходять швидко, наступні с тривалішими, а сукцесії, пов'язані з відновленням біоти, характерної для корінних у цих умовах – клімаксових угруповань, можуть тривати десятки і сотні років (Одум, 1986; Дигресія.., 1984).

На підставі узагальнення літературних даних, різні види динаміки наземних екосистем можна звести до певної класифікаційної схеми. Передовсім за характером причин, що їх зумовлюють, можна виділити такі типи:

• а) циклічні зміни, зумовлені циклічністю радіаційного, термічного і гідрологічного режимів;

• б) сингенезні сукцесії, пов'язані з постійним природним рухом змінених чи девастованих екосистем у напрямі до клімаксових типів;

• в) ендогенні зміни, що відображають часову структурно-функціональну динаміку клімаксових екосистем.

Схема сукцесій в екосистемі чорногорської вологої мезотрофної чистої смеречини чорницевої під впливом вирубування та випасання худоби і після зняття пасторального навантаження (за матеріалами К. А. Малиновського, 1980).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екологічна сукцесія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина перша. Основи використання теорії систем в екології

  • Зв'язок теорії систем з іншими науками

  • Поняття системи

  • Властивості систем

  • Класифікація систем

  • Системний аналіз та системний підхід як методології дослідження систем

  • Складність екологічних систем

  • Закономірності функціонування екологічних систем

  • Ступені організації екосистем

  • Парцелярні екосистеми

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Ландшафтні екосистеми

  • Провінційні екосистеми

  • Біомні екосистеми

  • Субстратні екосистеми

  • Глобальна екосистема – біосфера

  • Енергетичний баланс екологічних систем та їх продуктивність

  • Біологічна продуктивність екологічних систем

  • Екологія популяцій

  • Екологічні фактори та їх вплив на життєдіяльність організмів

  • Класифікація екологічних факторів та їх вплив на живі організми

  • Види дії екологічних чинників на організми

  • Екологічна ніша з позицій системного підходу

  • Природна динаміка та еволюція екосистем

  • Екологічна сукцесія
  • Еволюція екосистем

  • Флуктуації екосистем

  • Стійкість, стабільність та самоочищення екосистем

  • Самоочищення екологічних систем

  • Системний аналіз самоочищення біотехноценозу

  • Основні закони функціонування екологічних систем

  • Методологія системного аналізу довкілля

  • Основні принципи системного аналізу

  • Етапи і послідовність системного аналізу

  • Методика проведення системного аналізу

  • Методи системного аналізу

  • Формалізовані методи

  • Методологія побудови або ідентифікації складних систем

  • Опис системи на вербальному рівні

  • Історична форма опису системи

  • Предметна форма опису системи

  • Функціональна форма опису системи (функціональний аналіз)

  • Принципи моделювання екологічних систем і процесів

  • Класифікація моделей

  • Властивості моделей

  • Підходи до фізичного і математичного моделювання

  • Узагальнений алгоритм побудови математичної моделі

  • Формалізовані процедури системного аналізу

  • Декомпозиція та агрегація

  • Процедура декомпозиції. Алгоритм декомпозиції

  • Агрегатування

  • Частина друга. Використання теорії систем для розв'язання екологічних задач

  • Моделі екологічних систем, що описуються одним диференціальним рівнянням першого порядку. Стійкість. Метод Ляпунова

  • Моделі, що описуються системами диференціальних рівнянь другого порядку. Фазова картина системи. Визначення стійкості

  • Лінійні системи. Типи особливих точок: вузол, сідло, фокус, центр

  • Дослідження стійкості нелінійних систем за методом Ляпунова

  • Кінетичні рівняння Лотки та модель Вольтерра

  • Використання методів системного підходу та моделювання в екології

  • Детерміністські моделі

  • Стохастичні моделі

  • Екологічні тригери, автоколивання, граничні цикли

  • Динамічні моделі в екології

  • Узагальнені моделі взаємодії двох видів

  • Матричні моделі

  • Оптимізаційні моделі

  • Ігрові моделі

  • PEST- та SWOT-аналіз в управлінні екологічними системами