Екологічна сукцесія – закономірні зміни екосистеми під впливом переважно внутрішньосистемних процесів у напрямку клімаксного стану. В основі сукцесії лежить здебільшого розбалансування продукційно- деструкційних процесів і біогеохімічних колообігів.
Якщо валова продукція перевищує загальну деструкцію, то спостерігається автотрофна сукцесія. У разі, коли з плином часу енергоємність біомаси угруповання зменшується, спостерігається гетеротрофна сукцесія. Це можна записати так:
Ρв/R > 1; Рч > 0; автотрофна сукцесія;
Ρв/R < 1; Рч < 0; гетеротрофна сукцесія;
Ρв/R = 1; Рч = 0; клімаксний стан,
де: Рв – валова продукція; Рч – чиста продукція; R – дихання угруповання.
Загальновідомі такі сукцесії, як перетворення озера на болото (рис. 2.27 а), чи лісу з гаю (рис. 2.27 б).
Головною ознакою клімаксного (зрілого) угруповання є збалансованість продукційно-деструкційних процесів (скільки синтезується органічної речовини системою, стільки ж її і розкладається в процесі дихання угруповання).
Ураховуючи те, що формування клімаксових екосистем не означає цілковитого призупинення змін і закінчення сукцесійних процесів (у них ці зміни є сповільненими і пришвидшуються лише за умови зовнішнього збурювального впливу), в загальній динаміці екосистем доцільно розрізняти дві стадії екологічної сукцесії (біогеоценотичного процесу) – сингенез та ендогенез (Сукачев, 1964).
Рисунок 2.27 – Екологічна сукцесія: а – утворення болота з озера; б – утворенням ялинового лісу з березового гаю (за Мусієнком, 2006)
До стадії сингенезу належать усі ті сукцесії, що відбуваються, починаючи від заселення нової території різноманітними організмами, спроможними існувати в даних умовах клімату, і фізико-хімічних властивостей субстрату. Серед перших колоністів переважають однорічні рослини, піонерні чагарники (часто верби) і деревні види (тополя, осика, береза). Зі змиканням рослинного покриву розпочинається посилення міжвидової конкуренції за ресурси існування, і панування поступово переходить до тих видів, які є конкурентоспроможнішими в даних екологічних умовах: види r-стратеги в угрупованні змінюються видами k-стратегами.
До стадії сингенезу зараховують також ті види сукцесій, які настають після знищення, наприклад, у лісових екосистемах деревного ярусу верховою пожежею, буревієм або суцільнолісосіковим вирубуванням (рис. 2.28).
Найхарактернішими прикладами сингенезу є автогенне заростання перелогів, свіжих алювіальних відкладів у заплавах рік, лісових і торфових згарищ тощо. Початкові етапи сингенезу проходять швидко, наступні с тривалішими, а сукцесії, пов'язані з відновленням біоти, характерної для корінних у цих умовах – клімаксових угруповань, можуть тривати десятки і сотні років (Одум, 1986; Дигресія.., 1984).
На підставі узагальнення літературних даних, різні види динаміки наземних екосистем можна звести до певної класифікаційної схеми. Передовсім за характером причин, що їх зумовлюють, можна виділити такі типи:
• а) циклічні зміни, зумовлені циклічністю радіаційного, термічного і гідрологічного режимів;
• б) сингенезні сукцесії, пов'язані з постійним природним рухом змінених чи девастованих екосистем у напрямі до клімаксових типів;
• в) ендогенні зміни, що відображають часову структурно-функціональну динаміку клімаксових екосистем.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екологічна сукцесія“ на сторінці 1. Приємного читання.
