Розглянемо основи теорії систем, що описуються двома рівняннями першого порядку.
Такі системи рівнянь можуть описувати набагато ширшими класами екологічних явищ, ніж одне рівняння першого порядку.
Зокрема, в таких системах можливі автоколивання, тобто періодичні зміни змінних зі сталою амплітудою. Розв'язання одного рівняння вигляду
завжди є монотонними, отже, не можуть описувати будь-який реальний періодичний процес. Маючи досить багато властивостей, системи другого порядку в той же час допускають наочне подання поведінки змінних на фазовій площині. Дослідження систем вищого порядку, як правило, настільки складне, що доводиться вирішувати їх чисельно за допомогою ЕОМ; спільність і наочність при цьому, звісно, втрачаються. Проте динамічні системи третього і вищого порядків можуть володіти якісно іншими властивостями, наприклад демонструвати квазістохастичну поведінку.
Під час дослідження властивості моделей, що складаються із двох диференціальних рівнянь, використовуються методи якісної теорії, що істотно базуються на уявленні про фазовий портрет системи. Зупинимося на деяких загальних властивостях систем другого порядку, що описуються в загальному вигляді рівняннями:
(5.19)
Тут P (х, у), Q (х, у) – неперервні функції, визначені в деякій області G евклідової площини (х, у – декартові координати), що мають в цій області й неперервні похідні порядку не нижче першого.
Область G може бути як необмеженою, так і обмеженою. У разі, шли змінні величини X, у мають конкретний екологічний сенс (концентрації речовин, чисельність виду), на них, як правило, накладаються деякі обмеження, насамперед всі екологічні змінні не можуть бути від'ємними. Так, у моделі Вольтерра, що описує взаємодію двох видів: хижака і жертви,змінна, що характеризує чисельність жертви, а
- хижака. Область G є додатним квадрантом правої напівплощини:
Часто чисельність того або іншого виду буває обмеженою зверху якими- небудь зовнішніми по відношенню до даної системи умовами, наприклад площею ареалу існування.
Іноді буває, що значення змінних (чисельність виду) не можуть упасти нижче певної величини. В цьому разі область зміни змінних обмежена не лише зверху, а й знизу:
Те саме спостерігається в хімічній кінетиці. Так, якщо х та у – концентрації реагуючих речовин, то
де– максимально можливі концентрації реагентів.
Таким чином, у даному випадку область G є обмеженою.
У процесі зміни в часі змінні х, у змінюються згідно із системою рівнянь (5.19) так, що кожному стану системи відповідає певна пара значень невідомих x, у.
Навпаки, кожна пара значень (х, у) описує певний стан системи. Розглянемо площину з осями координат, на яких відкладені значення змінних х, y. Кожна точка M цієї площини з координатами (х, у) відповідає певному стану
системи. Така площина носить назву фазової площини, або площини станів системи і відображає сукупність усіх станів системи. Точка М(х, у) називається відображальною, або відображувапьною точкою. Нехай при- координати відображальної точки
. У кожен наступний момент часу t відображальна точка зміщуватиметься і набуватиме положення M (х, у), відповідне значенням x(t), y(t). Сукупність усіх точок M (х, у) на фазовій площині (х, у), положення яких відповідає станам системи в процесі зміни згідно з рівнянням (5.19), називається фазовою траєкторією.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Моделі, що описуються системами диференціальних рівнянь другого порядку. Фазова картина системи. Визначення стійкості“ на сторінці 1. Приємного читання.
