Детерміністські моделі

Теорія систем в екології

Детерміністські моделі – моделі, в яких значення, що передбачаються, можуть бути точно обчислені.

Однією із простих моделей зростання популяції організмів є модель, задана диференціальним рівнянням

(6.1)

де X – густина популяції у момент /; е – константа. Один із прикладів екологічного процесу, який може бути представлений подібною моделлю, – це зростання бактеріальної культури до того, як почне виснажуватися середовище. Тут швидкість зростання у будь-який момент часу дорівнює постійній частці від щільності популяції у цей момент. Виражаючи цей зв'язок у такій формі, ми можемо, розв'язуючи рівняння (6.1), одержати вираз для щільності популяції у будь-який момент часу:

(6.2)

Ця проста експоненціальна модель має досить обмежене застосування, оскільки щільність популяції організмів буде у міру вичерпання поживних речовин досягати деякого стаціонарного значення. Альтернативною моделлю, що має таку властивість, є диференціальне рівняння

(6.3)

де * – щільність популяції у момент часу- константи. Аналогічно, розв'язуючи диференціальне рівняння, одержимо

(6.4)

Ця логістична модель досить добре описує ріст бактерійних популяцій в умовах, коли запаси поживних речовин обмежені. Спочатку зростання популяції має експоненціальний характер, а потім, у міру вичерпання ресурсів, поступово сповільнюється, поки щільність популяції не досягне постійного рівня або асимптоти. Більше того, передбачити, що цей постійний рівень ε/δ, ми можемо за допомогою простих маніпуляцій алгебри з початковою моделлю, тобто за допомогою логічної дедукції у рамках символьної логіки математичного виразу нашої моделі. Іншими словами, виражаючи модель в абстрактних математичних термінах, ми відразу ж набуваємо можливості отримання з моделі подальшої інформації. Обидві моделі є детерміністськими в тому сенсі, що при заданих значеннях констант щільність популяції у даний момент часу t завжди одна і та сама: величина х однозначно визначається значенням t.

Членпропорційний кількості зустрічей між особинами, враховує "самоотруєння" популяції, що пояснюється багатьма причинами (конкуренція усередині популяції, нестача місця і їжі, передача інфекції тощо). Коефіцієнт 5 називається коефіцієнтом внутрішньовидової конкуренції. Система має два стаціонарних стани, один з якихвідповідає стійкому стаціонарному стану з максимально можливою в даних умовах чисельністю популяції. Величину K іноді називають "ємністю середовища". Для багатьох популяцій формула (5.3) добре описує експериментальні дані.

У розглянутих моделях збільшення чисельності (біомаси) популяції представлений членом ас. Строго кажучи, це відповідає лише тим популяціям, розмноження яких відбувається шляхом самозапліднення (мікроорганізми). Якщо ж в основі розмноження лежить схрещування, що припускає зустрічі між особинами різної статі одного й того самого виду, то приріст буде тим вищий, чим більша кількість зустрічей між особинами, а остання пропорційна другому ступеню x. Таким чином, для різностатевої популяції в умовах необмежених ресурсів можна записати

(6.5)

Рівняння (6.5) добре описує той факт, що при низькій щільності популяцій швидкість розмноження різко спадає, оскільки імовірність зустрічі двох особин різної статі зменшується при зниженні щільності популяції пропорційно квадрату щільності. Проте при великій щільності популяцій швидкість розмноження лімітує вже не число зустрічей особин протилежної статі, а число самок у популяції. Формула, що враховує ці обидва ефекти, має вигляд

(6.6)

Графіки чисельності залежно від часу і швидкості розмноження залежно від чисельності для рівняння (6.6) наведені на рис. 6.1 а, б.

Залежність чисельності популяції від часу (а) та швидкості зростання від чисельності (б) відповідно до формули (5.6)

Рисунок 6.1– Залежність чисельності популяції від часу (а) та швидкості зростання від чисельності (б) відповідно до формули (5.6)

Насправді щільність популяції не повинна зменшуватися нижче за деяку критичну величину. При падінні густини популяції нижче критичної середній час, упродовж якого може відбутися запліднення, стає більшим за час життя окремої особини, точніше за час, упродовж якого особина здатна до розмноження. У цьому випадку популяція вимирає.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Детерміністські моделі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина перша. Основи використання теорії систем в екології

  • Зв'язок теорії систем з іншими науками

  • Поняття системи

  • Властивості систем

  • Класифікація систем

  • Системний аналіз та системний підхід як методології дослідження систем

  • Складність екологічних систем

  • Закономірності функціонування екологічних систем

  • Ступені організації екосистем

  • Парцелярні екосистеми

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Ландшафтні екосистеми

  • Провінційні екосистеми

  • Біомні екосистеми

  • Субстратні екосистеми

  • Глобальна екосистема – біосфера

  • Енергетичний баланс екологічних систем та їх продуктивність

  • Біологічна продуктивність екологічних систем

  • Екологія популяцій

  • Екологічні фактори та їх вплив на життєдіяльність організмів

  • Класифікація екологічних факторів та їх вплив на живі організми

  • Види дії екологічних чинників на організми

  • Екологічна ніша з позицій системного підходу

  • Природна динаміка та еволюція екосистем

  • Екологічна сукцесія

  • Еволюція екосистем

  • Флуктуації екосистем

  • Стійкість, стабільність та самоочищення екосистем

  • Самоочищення екологічних систем

  • Системний аналіз самоочищення біотехноценозу

  • Основні закони функціонування екологічних систем

  • Методологія системного аналізу довкілля

  • Основні принципи системного аналізу

  • Етапи і послідовність системного аналізу

  • Методика проведення системного аналізу

  • Методи системного аналізу

  • Формалізовані методи

  • Методологія побудови або ідентифікації складних систем

  • Опис системи на вербальному рівні

  • Історична форма опису системи

  • Предметна форма опису системи

  • Функціональна форма опису системи (функціональний аналіз)

  • Принципи моделювання екологічних систем і процесів

  • Класифікація моделей

  • Властивості моделей

  • Підходи до фізичного і математичного моделювання

  • Узагальнений алгоритм побудови математичної моделі

  • Формалізовані процедури системного аналізу

  • Декомпозиція та агрегація

  • Процедура декомпозиції. Алгоритм декомпозиції

  • Агрегатування

  • Частина друга. Використання теорії систем для розв'язання екологічних задач

  • Моделі екологічних систем, що описуються одним диференціальним рівнянням першого порядку. Стійкість. Метод Ляпунова

  • Моделі, що описуються системами диференціальних рівнянь другого порядку. Фазова картина системи. Визначення стійкості

  • Лінійні системи. Типи особливих точок: вузол, сідло, фокус, центр

  • Дослідження стійкості нелінійних систем за методом Ляпунова

  • Кінетичні рівняння Лотки та модель Вольтерра

  • Використання методів системного підходу та моделювання в екології

  • Детерміністські моделі
  • Стохастичні моделі

  • Екологічні тригери, автоколивання, граничні цикли

  • Динамічні моделі в екології

  • Узагальнені моделі взаємодії двох видів

  • Матричні моделі

  • Оптимізаційні моделі

  • Ігрові моделі

  • PEST- та SWOT-аналіз в управлінні екологічними системами