Отже, на даному етапі розвитку методології дослідження стану природних об'єктів здебільшого проводяться без взаємної ув'язки методичних підходів, що значно звужує їх можливості, а отримані результати відображають лише частину картини явища. Однобокість під час дослідження екосистем, як відомо, часто зумовлює помилкові висновки, неадекватні управлінські рішення, що в цілому не сприяє вирішенню проблем.
Таким чином, для встановлення істинного стану природних екосистем та з'ясування причин їх пригнічення в умовах антропотехногенезу необхідно об'єднати зусилля всіх дослідників, що вивчають ці питання на принципах екосистемного підходу.
Ще одна проблема полягає у різноякісності інформації, оскільки кожна природна екосистема характеризується трьома групами характеристик: 1) біологічні; 2) геохімічні та 3) географічні. Кожна група інформації специфічна. Стан екосистеми та відхилення від норми проявляється в біологічній групі, але його причини потрібно шукати в екології, тобто у другій та третій групах характеристик. Крім класифікації антропогенних чинників за адресом їх впливу на екосистему, необхідно вивчити їх сумісний вплив у часі та просторі, встановити внесок кожного чинника (чи певної їх групи) в негативному ефекті, провести інтеркорелятивний аналіз зі встановленням адитивних, синергічних та антагоністичних їх взаємодій. Це потребує використання кібернетичних та еколого-економічних моделей і значно ускладнює розвиток методології екосистемних досліджень антропогенних трансформацій навколишнього природного середовища. Системний підхід передбачає врахування всіх аспектів цього явища. Тому явище необхідно класифікувати за об'єктами, причинами виникнення та умовами перебігу. Наприклад, причини та масштаби наслідків пірологічного впливу на природні екосистеми залежать від характеристики трьох систем (за Лавровим В. В.):
А. Система, що зазнає пірологічного впливу
• 1. Тип екосистеми, що зазнає пірологічного впливу:
• 1) тип лісу – склад деревостану (листяний, мішаний, хвойний);
• 2) тип сільськогосподарського угіддя (луг, поле);
• 3) цінність екосистеми щодо збереження біорізноманіття тощо.
• 2. Характеристика екосистеми:
• 1) вік деревостану, його щільність;
• 2) запаси та характеристика пірологічно небезпечних матеріалів (наявність сухостою, повалених дерев, захаращеність, запас підстилки, сухого травостою тощо).
Б. Система, що впливає на розвиток явища
• 1. Метеорологічні фактори (на рівні ландшафту): засухи, атмосферні опади, вітровий режим тощо.
• 2. Організаційна характеристика ландшафту: інфраструктура доріг, відстань до населених пунктів, водоймищ тощо.
• 3. Типи сусідніх природних екосистем.
В. Система, що контролює небезпеку явища, – соціоекосистема
• 1. Інтенсивність рекреаційного навантаження на природні екосистеми та його нормативність.
• 2. Дотримання вимог природоохоронного законодавства під час випалювання рослинності.
• 3. Ефективність системи превентивних заходів.
• 4. Ефективність системи моніторингу та попередження пожеж.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Системний аналіз та системний підхід як методології дослідження систем“ на сторінці 4. Приємного читання.
