Описуючи неоднакові природні ситуації, різні автори пропонували велику кількість моделей, правими частинами рівнянь яких були деякі функції чисельності популяцій, що вивчаються. Вид цих функцій визначався виходячи з конкретної експериментальної ситуації. Виникло питання про вироблення деяких загальних критеріїв, що дозволяють установити, якого виду функції можуть описати ті або інші особливості поведінки чисельності взаємодіючих популяцій, зокрема стійкі коливання.
Однією з перших спроб у цьому напрямі була праця Колмогорова, написана в 1935 р. (Колмогоров, 1972). У ній при деяких найзагальніших припущеннях досліджена така система диференціальних рівнянь:
(6.49)
Така система служить моделлю взаємин типу хижак – жертва між видами при таких припущеннях:
• 1) хижаки не взаємодіють один з одним, тобто коефіцієнт розмноження хижаків k2 і кількість жертв L, що винищуються за одиницю часу одним хижаком, не залежать від у;
• 2) приріст за малі проміжки часу кількості жертв за наявності хижаків дорівнює приросту за відсутності хижаків мінус кількість жертв, що винищуються хижаками. Щодо функцій kj(x), k2(x), Цх), що входять в рівняння, робляться лише вельми загальні природні припущення, що стосуються якісного характеру їх залежності від х. Передбачається, що ці функції безперервні і визначені на позитивній півосі х;
• 3) . Це означає, що коефіцієнт розмноження жертв за відсутності хижаків монотонно спадає із зростанням кількості жертв, що відображає обмеженість харчових та інших ресурсів;
• 4) . Таке обмеження означає, що із зростанням чисельності жертв коефіцієнт розмноження хижаків зростає, переходячи від від'ємних значень (в обстановці, коли нічим харчуватися) до додатних;
• 5) кількість жертв, що винищуються одним хижаком за одиницю часу L(х) > 0 при N >0; L(0) = O.
Розглянемо характер фазових траєкторій, можливих у системі (5.26), і стаціонарні стани цієї системи. Для цього знайдемо особливі точки системи у додатному квадраті фазової площини. Можна показати, що їх дві або три: перша точка (0,0), друга точка (А, О), де А визначається із рівняння k| (А) = 0. Третя точка (В, С), де В, C визначаються із рівнянь).
Остання точка поміщається у додатному квадранті і відмінна від іншої лише у разі, тобто А > В.
Дослідження характеру особливих точок методом лінеаризації Ляпунова показує, що особлива точка на початку координат (0, 0) завжди є сідлом. Точка (А, 0) є сідлом, якщо В < Л, і стійким вузлом, якщо В > А. При такому співвідношенні параметрів усі фазові траєкторії сходяться в цій особливій точці.
У околі точки (В, С) при В <А отримуємо лінеаризовані рівняння:
Тут
Особлива точка є фокусом або вузлом, стійкість яких залежить від знака о: якщо о > 0, точка стійка, якщо о < 0, особлива точка нестійка і навколо неї можуть існувати граничні никли – стійкі періодичні коливальні рішення. Можливі види фазових портретів системи рівнянь, наведені на рис. 6.11 а, б, в, г. Як ми бачимо, залежно від значень параметрів поведінка змінних може мати істотно різний характер. Зокрема, у випадку б має місце граничний цикл, що відображає стійкі коливання чисельності популяцій.
Рисунок 6.11 – Фазова картина системи, що описує взаємодію двох видів прирізних співвідношеннях параметрів (Колмогоров, 1972)
Ще одна узагальнена модель взаємин хижак – жертва, що широко обговорювалася в літературі, належить Розенцвейга і Мак-Артура (Rosenzweig1 Мас Arthur, 1963). У ній розглядається система рівнянь:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Узагальнені моделі взаємодії двох видів“ на сторінці 1. Приємного читання.
