Природна динаміка та еволюція екосистем

Теорія систем в екології

Трактуючи екосистему як живу, біотичну одиницю, мусимо визнати за нею такі характерні риси, як постійний рух, динаміка, мінливість її розвиток. Зважаючи на те, що в літературі натрапляємо на різні тлумачення згаданих ознак й особливо спрощене трактування еволюції екосистем, є потреба спочатку уточнити терміни та обсяги основних понять, вживані під час розгляду аналізованих питань.

Причиною змін в екосистемах можуть бути різноманітні чинники:

• а) зовнішні абіотичні і зовнішні біотичні (коли зміни в малих екосистемах-консорціях, біогеоценозах зумовлені змінами в екосистемах більших розмірів – ландшафтних, або інтродукцією в екосистему якогось агресивного біотичного компонента – консумента, хижака тощо);

• б) внутрішні біотичні – зумовлені віковими, статевими або кількісними змінами біотичних компонентів;

• в) зовнішні циклічні або ритмічні зміни умов освітлення, зволоження, температурного чи радіаційного режимі";

• г) антропогенні – пов'язані з господарською діяльністю людини.

Усі зміни, які є зворотними, кількісними, тобто не виводять екосистеми за межі пружної стійкості (за Ю. Одумом), а також за межі її стабільного розвитку, не супроводжуються перебудовою її кібернетичної пам'яті (норм реакцій біотичних компонентів на фактори зовнішнього середовища), зараховуємо до категорії динаміки екосистем (динамічних змін).

Послідовні зміни в структурі чи функціонуванні екосистеми або її окремих блоків (у межах динаміки екосистем) на одній і тій самій ділянці Землі (в процесі заростання оголеної території, відновлення після буревію, суцільнолісового вирубування, повені тощо) називаються екологічною сукцесією. Ці зміни можна розділити на низку послідовних стадій, які мають назву серійних стацій або стадій розвитку. Ю. Одум (1986), крім того, розрізняє автогенні (зумовлені саморозвитком екосистем) та алогенні (зумовлені зовнішніми збуреннями), автотрофні (коли валова продуктивність екосистеми є більшою за величину дихання) та гетеротрофні (коли величина дихання перевищує величину валової продуктивності), а також первинні (ті, що починаються з піонерної стадії формування, наприклад на свіжих алювіальних відкладах) та вторинні (ті, що настають після часткового знищення якогось компонента екосистеми, наприклад вирубування деревостану в лісі, заготівлі лісової підстилки тощо) сукцесії.

Незворотні зміни, тобто ті, що відображають поступальні якісно нові структурно-функціональні перебудови в екосистемі, передовсім її кібернетичної пам'яті та еталонної системи, належать до змін еволюційних і характеризують еволюцію екосистем.

Зрозуміло, що до категорії еволюційних не можна зараховувати катастрофічні зміни в структурно-функціональній організації екосистем, зумовлені природними (наприклад, виверження вулканів) чи антропогенними (наприклад, хімічне забруднення чи техногенна девастація) чинниками, які спричиняють руйнування керованої системи, її пам'яті та еталонної системи.

Розрізняють три головні типи динаміки екосистем: сукцесії, флуктуації, трансформації.

Наступний розділ:

Екологічна сукцесія


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Природна динаміка та еволюція екосистем“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина перша. Основи використання теорії систем в екології

  • Зв'язок теорії систем з іншими науками

  • Поняття системи

  • Властивості систем

  • Класифікація систем

  • Системний аналіз та системний підхід як методології дослідження систем

  • Складність екологічних систем

  • Закономірності функціонування екологічних систем

  • Ступені організації екосистем

  • Парцелярні екосистеми

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Ландшафтні екосистеми

  • Провінційні екосистеми

  • Біомні екосистеми

  • Субстратні екосистеми

  • Глобальна екосистема – біосфера

  • Енергетичний баланс екологічних систем та їх продуктивність

  • Біологічна продуктивність екологічних систем

  • Екологія популяцій

  • Екологічні фактори та їх вплив на життєдіяльність організмів

  • Класифікація екологічних факторів та їх вплив на живі організми

  • Види дії екологічних чинників на організми

  • Екологічна ніша з позицій системного підходу

  • Природна динаміка та еволюція екосистем
  • Екологічна сукцесія

  • Еволюція екосистем

  • Флуктуації екосистем

  • Стійкість, стабільність та самоочищення екосистем

  • Самоочищення екологічних систем

  • Системний аналіз самоочищення біотехноценозу

  • Основні закони функціонування екологічних систем

  • Методологія системного аналізу довкілля

  • Основні принципи системного аналізу

  • Етапи і послідовність системного аналізу

  • Методика проведення системного аналізу

  • Методи системного аналізу

  • Формалізовані методи

  • Методологія побудови або ідентифікації складних систем

  • Опис системи на вербальному рівні

  • Історична форма опису системи

  • Предметна форма опису системи

  • Функціональна форма опису системи (функціональний аналіз)

  • Принципи моделювання екологічних систем і процесів

  • Класифікація моделей

  • Властивості моделей

  • Підходи до фізичного і математичного моделювання

  • Узагальнений алгоритм побудови математичної моделі

  • Формалізовані процедури системного аналізу

  • Декомпозиція та агрегація

  • Процедура декомпозиції. Алгоритм декомпозиції

  • Агрегатування

  • Частина друга. Використання теорії систем для розв'язання екологічних задач

  • Моделі екологічних систем, що описуються одним диференціальним рівнянням першого порядку. Стійкість. Метод Ляпунова

  • Моделі, що описуються системами диференціальних рівнянь другого порядку. Фазова картина системи. Визначення стійкості

  • Лінійні системи. Типи особливих точок: вузол, сідло, фокус, центр

  • Дослідження стійкості нелінійних систем за методом Ляпунова

  • Кінетичні рівняння Лотки та модель Вольтерра

  • Використання методів системного підходу та моделювання в екології

  • Детерміністські моделі

  • Стохастичні моделі

  • Екологічні тригери, автоколивання, граничні цикли

  • Динамічні моделі в екології

  • Узагальнені моделі взаємодії двох видів

  • Матричні моделі

  • Оптимізаційні моделі

  • Ігрові моделі

  • PEST- та SWOT-аналіз в управлінні екологічними системами