Зі збільшенням щільності населення в містах, індустріалізацією і розвитком транспорту зростає антропогенне навантаження на природні екосистеми, що призводить до руйнівної дії на навколишнє середовище.
Радикальними методами охорони природи від техногенних дій є скорочення виділення шкідливих відходів виробництва, повноцінне очищення викидів, обмеження навантаження на природні екосистеми і підтримку їх здатності до репродуктивності.
Виробництво впливає на природні системи у вигляді позитивного зворотного зв'язку. Так, при спалюванні викопного палива виділяється вуглекислий газ та інші шкідливі домішки, тобто виникає додатковий гетеротрофний компонент. Сукупність функціонуючих на одній території об'єктів техніки і взаємодіючих із ними елементів природного середовища називається біотехноценозом. Проте наземні екосистеми щорічно асимілюють близько 12 % діоксину вуглецю. Найпродуктивнішими є лісові екосистеми. Дерева здатні поглинути за вегетаційний період 20-25 т/га СО2 і виділити 15-18 т/га O2. Відзначимо, що в прирості деревини (на відміну від інших видів рослинності) СO2 зв'язується на тривалий період.
Значення лісів є глобальним і життєво важливим для всього комплексу екологічних систем Землі, оскільки лісові екосистеми характеризуються найвищою інтенсивністю біологічного кругообігу та володіють найбільшою органічною масою, значення якої постійно зростає. Ліси – акумулятори та носії енергії, яка бере участь у ході природних процесів і розвитку біосфери. Донедавна вважалося, що лісам як винятково складним екосистемам притаманна висока стійкість до антропогенних навантажень. Однак накопичені останнім десятиріччям дані похитнули оптимістичні концепції про динамічну стійкість лісових екосистем до тривалого поглинання доз речовин-забрудників.
Знеліснення та деградація лісових екосистем є однією з найактуальніших екологічних проблем сучасності. Зменшення площі лісів і зниження їх стійкості залежать не лише від надмірного споживання лісових ресурсів та ступеня забрудненості середовища, а й від економічного розвитку держави та рівня культурного розвитку населення.
Основними причинами довготривалого погіршення стану лісів, їх деградації та загибелі вважаються комплекси природних, антропогенних та соціально-економічних чинників. Дослідження останніх років доводять, що деградація лісів зумовлена комплексами одночасно діючих факторів, які призводять до фізіологічного стресу деревної та чагарникової рослинності.
Дія кожного з чинників – чи природних, чи антропогенних, чи соціально- економічних – призводить до певних негативних наслідків, а сукупний їх вплив посилює діїо кожного зокрема.
Величезний позитивний вплив лісів на екологічну ситуацію довкілля очевидний. Екологічна роль лісів характеризується великим різноманіттям, що об'єднуються в такі групи екологічних функцій: глобальну, середовищеутворювальну, середовшцезахисну, соціально-екологічну, еколого- релаксаційну та спеціальну.
Основними загальними проявами аеротехногенної трансформації лісових екосистем України є:
• підлуговування лісового середовища (опадів, ґрунтів, рослинних тканин);
• акумуляція токсикантів у компонентах екосистеми;
• пошкодження асиміляційного апарату;
• вилуговування з рослинних тканин і ґрунтів елементів живлення;
• зниження інтенсивності біокругообігу;
• пригнічення біологічної активності ґрунтів;
• зниження приросту стовбурової і кронової біомаси;
• зменшення диференціації дерев за ростом і розвитком;
• розвиток у підліску азотолюбів;
• геліофітизація і рудералізація паралельно з десильватизацією (остепніння та олучнення) надґрунтового покриву;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Системний аналіз самоочищення біотехноценозу“ на сторінці 1. Приємного читання.
