Сучасний системний аналіз є прикладною наукою, націленою на з'ясування причин реальних ускладнень, що виникли перед "власником проблеми" (звичайно це конкретна організація, установа, підприємство, колектив, особа), і на вироблення варіантів їх усунення. У найбільш розвиненій формі системний аналіз містить і безпосереднє, практичне поліпшувальне втручання в проблемну ситуацію.
Системність не повинна здаватися якимось нововведенням, останнім досягненням науки. Системність є загальна властивість матерії, форма її існування, а отже, і невід'ємна властивість людської практики, включаючи мислення. Проте будь-яка діяльність може бути менш або більш системною. Поява проблеми – ознака недостатньої системності; вирішення проблеми – результат підвищення системності.
Вражаючі успіхи в розвитку науки і техніки на якийсь час створили ілюзію повної незалежності людини від природи, підвладності того, що оточує людину. Останнім часом на зміну таким уявленням приходить суспільне усвідомлення зацікавленості людства у всьому, що відбувається в довкіллі, пізнання необхідності не "підкорення природи", а розумної її експлуатації. Характерною межею нової системи поглядів на взаємовідносини людини з природою є розуміння можливості необоротних наслідків нашої діяльності, а звідси гостра потреба в прогнозуванні, прогнозі безпосередніх і віддаленіших наслідків нашого втручання в "природний порядок речей".
Існує декілька підходів до прогнозу поведінки складних систем; використання інтуїції і багатого досвіду дослідника, порівняння з даними експериментів, виконаних на тотожних або подібних системах, і, нарешті, математичне моделювання. В екологічних дослідженнях повинні використовуватися (і використовуються) всі можливі підходи. Проте у наш час масштаби та характер втручання людини у природні екосистеми такі безпрецедентні, що інтуїція дослідника часто-густо відмовляє. Можливості ж експериментування з природними екосистемами зі зрозумілих причин більш ніж обмежені.
На сьогодні існують три системні поняття: "теорія систем", "системний аналіз", "системний підхід". "Теорія систем" досліджує загальні властивості, що мають будь-які складні системи незалежно від їх природи (фізичної, біологічної, соціальної тощо). "Системний аналіз" – це здебільшого прикладна наукова дисципліна, яка розробляє методи вирішення проблем, що виникають у складних системах. Це методологічна дисципліна, основними результатами якої є розроблення і класифікація методів аналізу систем та вирішення проблеми. "Системний підхід" – це поняття, яке полягає у тому, що для вирішення будь-якої проблеми потрібно підходити системно, тобто розглядати в цілому систему, в якій виникла дана проблема з урахуванням цілей та функцій системи, її структури, всіх зовнішніх та внутрішніх зв'язків.
Фахівці в галузі охорони навколишнього середовища й збалансованого природокористування мають бути добре обізнаними з методами досліджень, що застосовуються на різних стадіях системного аналізу довкілля, таких як:
• 1) пошук можливих варіантів вирішення проблеми;
• 2) визначення наслідків використання (застосування) кожного з можливих варіантів рішення;
• 3) застосування об'єктивних тверджень або критеріїв, що вказують, чи є одне рішення більш переважним за інше. При цьому не передбачається, що використовувані способи вибору рішення є єдиними або що вони не мають невизначеностей;
• 4) надання інформації особі, яка приймає рішення (ОПР), разом з описом ефектів, що отримуються при зміні параметрів системи, при зміні системи оцінок або при заміні одного варіанта рішення на інший.
Метою курсу є забезпечення загальноінженерної підготовки фахівців у галузі аналізу складних систем навколишнього середовища як основи для вивчення професійно орієнтованих дисциплін і надання теоретичних знань та практичних навичок із системного аналізу в достатньому для професійної спеціалізації обсязі.
Причинами малої ефективності застосування системного аналізу як методу розроблення раціональних програм управління складною системою (навколишнім середовищем) є невміння дослідників подавати інформацію у формі, зрозумілій для особи, що ухвалює рішення; переоцінка можливостей системного аналізу; неадекватність існуючих даних; невизначеність і труднощі встановлення причинно-наслідкових взаємозв'язків між змінними, що описують стан довкілля; досить поширена думка про неможливість використання аналітичних методів дослідження під час вирішення проблем навколишнього середовища; нездатність окремих дослідників відобразити цілі планування так, щоб можна було оцінити прогрес у вирішенні поставленого завдання.
За своїм змістом і призначенням методами системного аналізу є способи конструювання безлічі варіантів вирішення проблеми, яка зачіпає інтереси осіб, що не збігаються або навіть є суперечливими, і вибору єдиного якнайкращого з усіх точок зору компромісного варіанта.
Підручник "Теорія систем в екології" призначений для вивчення курсу "Теорія систем в екології", а також для виконання дипломних проектів.
Мета вивчення цієї дисципліни: надання загальноінженерної підготовки (теоретичні знання й практичні навички) в галузі аналізу складних систем як основи для вивчення професійно орієнтованих дисциплін.
Предмет дисципліни: системні підходи до аналізу складних систем і вирішення складних проблем в умовах неповної і різнорідної інформації.
Унаслідок вивчення дисципліни студент повинен:
• знати теоретичні засади й методи аналізу складних систем і проблем в умовах неповної інформації;
• уміти застосовувати теоретичні знання й надбані вміння в практичних проблемах в умовах недостатнього інформаційного забезпечення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вступ“ на сторінці 1. Приємного читання.
