Процедура декомпозиції. Алгоритм декомпозиції

Теорія систем в екології

Процес декомпозиції завжди здійснюється на основі певної моделі системи. За основу береться модель і відповідно до неї виконується декомпозиція. Найбільш часто декомпозиція здійснюється за моделями "склад системи", "структура системи". Розглянемо особливості виконання декомпозиції з використанням цих моделей.

Більшість об'єктів, як правило, є складними, малоструктурованими, нечітко формалізованими. Тому декомпозиція – складний творчий процес. Відносно легко виконати декомпозицію технічних систем, створених людиною. При декомпозиції відповідно до моделі "склад системи" виділяють основні вузли системи (підсистеми та рівня). Пізніше кожен з цих вузлів можна розділити на підсистеми Π, III і т. д. рівнів, доти, поки подальший поділ стане неможливим без зміни функціональних властивостей елемента. Значно більше питань виникає при декомпозиції біологічних, соціально-технічних, організаційних та інших систем.

Особливе значення в системному аналізі має декомпозиція цілей і завдань системи. На основі такої декомпозиції будуються функціональні й деякі інші моделі. Ця декомпозиція виконується у декілька етапів. На першому етапі відповідно до цілей системи визначають головні завдання системи, які в сукупності забезпечують виконання всіх цілей системи. На наступних етапах завдання розбивають на окремі завдання, завдання – на підзавдання і окремі функції. У результаті одержують ієрархічне дерево цілей системи.

Під час виконання декомпозиції і по її закінченні для оцінки якості виконаної роботи необхідно відповісти на два запитання: чи забезпечена повнота декомпозиції і чи завершеною є декомпозиція? Виконати декомпозицію і відповісти на ці запитання можна на основі моделі системи.

Модель системи, на основі якої виконується декомпозиція, називають моделлю* основою.

Процедура декомпозиції полягає у зіставленні з моделлю-основою. Раніше відмічалося, що модель визначається метою системи. Звідси випливає, що декомпозиція системи залежить від цілей системи чи цілей дослідження, яке виконує системний аналітик.

Повнота декомпозиції залежить від повноти формальної моделі, взятої за основу, тобто моделі-основи. Повні формальні моделі систем називають фреймами. Формальні моделі – це абстрактні моделі систем. Повного називається модель, яка забезпечує повноту аналізу, до якої входять всі елементи системи. Кількість таких моделей обмежена. Наприклад, модель, що поєднує: елемент, відношення між елементами, середовище – це фрейм – формальна модель найвищого рівня абстракції. Вона є повного, тому що містить усі можливі елементи систем. Конкретні змістовні моделі будують на їх основі. Використовуючи таку модель, можна побудувати змістовні моделі планети, держави, економіки, тролейбуса і т. п. Формальною моделлю діяльності є модель, показана на рис. 4.4.

Повна формальна модель діяльності (фрейм)

Рисунок 4.4 – Повна формальна модель діяльності (фрейм)

До неї входять предмет діяльності, засіб, суб'єкт, об'єкт і середовище. Закінченім процедури декомпозиції щодо кожної моделі-основі визначається двома вимогами – вимогою простоти і вимогою повноти створеної моделі. Простота декомпозиційної моделі оцінюється розмірами дерева декомпозиції вглибину і вширину. Рішення про припинення процедури декомпозиції приймається на основі компромісу між потрібною повнотою і бажаною простотою моделі. Основою компромісу є принцип "істотності". Згідно З ним до моделі вносять лише істотні компоненти по відношенню до цілей аналізу.

Повнота розгляду системи полягає у всебічному розгляді системи. Забезпечується вона використанням моделі-основи. Оскільки моделей-основ багато, то необхідно співвідносити цілі й завдання системного аналізу з питанням використання всіх потрібних й корисних моделей. Тобто декомпозиція – це не акт побудови однієї моделі, вона може містити побудову деякої кількості моделей. Чим більше буде використано моделей-основ для декомпозиції, чим більше змістовних моделей буде побудовано, тим глибшим і

кориснішим буде аналіз і більш виваженими рекомендації, які на основі такого аналізу будуть розроблені. На рис. 4.5 наведено загальний алгоритм виконання декомпозиції з використанням ряду фреймів.

Блок-схема алгоритму декомпозиції

Рисунок 4.5 – Блок-схема алгоритму декомпозиції

Наступний розділ:

Агрегатування


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Процедура декомпозиції. Алгоритм декомпозиції“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина перша. Основи використання теорії систем в екології

  • Зв'язок теорії систем з іншими науками

  • Поняття системи

  • Властивості систем

  • Класифікація систем

  • Системний аналіз та системний підхід як методології дослідження систем

  • Складність екологічних систем

  • Закономірності функціонування екологічних систем

  • Ступені організації екосистем

  • Парцелярні екосистеми

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Ландшафтні екосистеми

  • Провінційні екосистеми

  • Біомні екосистеми

  • Субстратні екосистеми

  • Глобальна екосистема – біосфера

  • Енергетичний баланс екологічних систем та їх продуктивність

  • Біологічна продуктивність екологічних систем

  • Екологія популяцій

  • Екологічні фактори та їх вплив на життєдіяльність організмів

  • Класифікація екологічних факторів та їх вплив на живі організми

  • Види дії екологічних чинників на організми

  • Екологічна ніша з позицій системного підходу

  • Природна динаміка та еволюція екосистем

  • Екологічна сукцесія

  • Еволюція екосистем

  • Флуктуації екосистем

  • Стійкість, стабільність та самоочищення екосистем

  • Самоочищення екологічних систем

  • Системний аналіз самоочищення біотехноценозу

  • Основні закони функціонування екологічних систем

  • Методологія системного аналізу довкілля

  • Основні принципи системного аналізу

  • Етапи і послідовність системного аналізу

  • Методика проведення системного аналізу

  • Методи системного аналізу

  • Формалізовані методи

  • Методологія побудови або ідентифікації складних систем

  • Опис системи на вербальному рівні

  • Історична форма опису системи

  • Предметна форма опису системи

  • Функціональна форма опису системи (функціональний аналіз)

  • Принципи моделювання екологічних систем і процесів

  • Класифікація моделей

  • Властивості моделей

  • Підходи до фізичного і математичного моделювання

  • Узагальнений алгоритм побудови математичної моделі

  • Формалізовані процедури системного аналізу

  • Декомпозиція та агрегація

  • Процедура декомпозиції. Алгоритм декомпозиції
  • Агрегатування

  • Частина друга. Використання теорії систем для розв'язання екологічних задач

  • Моделі екологічних систем, що описуються одним диференціальним рівнянням першого порядку. Стійкість. Метод Ляпунова

  • Моделі, що описуються системами диференціальних рівнянь другого порядку. Фазова картина системи. Визначення стійкості

  • Лінійні системи. Типи особливих точок: вузол, сідло, фокус, центр

  • Дослідження стійкості нелінійних систем за методом Ляпунова

  • Кінетичні рівняння Лотки та модель Вольтерра

  • Використання методів системного підходу та моделювання в екології

  • Детерміністські моделі

  • Стохастичні моделі

  • Екологічні тригери, автоколивання, граничні цикли

  • Динамічні моделі в екології

  • Узагальнені моделі взаємодії двох видів

  • Матричні моделі

  • Оптимізаційні моделі

  • Ігрові моделі

  • PEST- та SWOT-аналіз в управлінні екологічними системами