PEST- та SWOT-аналіз в управлінні екологічними системами

Теорія систем в екології

Будь-який екологічний проект з удосконалення функціонування екологіної системи або її окремих елементів та управління системою не може бути спланованим без детального аналізу існуючої ситуації. В той же час існуюча ситуація повинна бути описана з урахуванням інтересів зацікавлених сторін проекту, які часто бачать ситуацію по різному. Аналіз існуючої ситуації складається з аналізу проблем, цілей та стратегій управління розвитком екосистеми. Такий аналіз може здійснюватися різними шляхами із залученням експертів-консультантів. Проте для того, щоб проект задовольняв потреби всіх цільових груп потрібне також залучення др аналізу і представників усіх зацікавлених сторін реалізації проекту.

Аналіз проблем – найбільш важлива частина планування проекту, оскільки саме вирішення проблем є основою для розроблення подальших заходів з управління системою. На підставі аналізу різних факторів, що впливають на розвиток і функціонування системи, формується проблемне поле ситуації.

Поблемне поле – це сукупність проблем, існуючих у системі, їх взаємозв'язок між собою та з факторами завнішнього та внутрішнього середовища.

Процедура аналізу проблем полягає в точному визначенні рамок та предмета аналізу, аналізі зацікавлених сторін, визначенні проблем та побудови їх ієрархії, дослідженні причинно-наслідкових зв'язків системи за допомогою схеми або так званого "дерева проблем", що ілюструють головну проблему та її вплив у верхній частині, а причини, що викликають проблему, – у нижній.

Розглянемо будову дерева проблем на прикладі нестачі їжі в регіоні (рис. 6.8).

Приклад побудови дерева проблем

Рисунок 6.8 – Приклад побудови дерева проблем

Дерево проблем може також ураховувати причини причин і бути більш розгалуженим, оскільки кожна причина викликає певний наслідок, який, у свою чергу, є причиною для іншого наслідку, але всі наслідки збігаються до головної проблеми.

Цей підхід визначення поля проблем за допомогою врахування причинно- наслідкового ланцюга може бути поєднаний з політичними, технічними, соціальними та економічними особливостями досліджуваної системи за допомогою PEST-аналізу.

PEST-аналіз (іноді позначають як STEP) – це здебільшого маркетинговий інструмент, призначений для виявлення політичних (Р – political), економічних (Е – economic), соціальних (S – social) і технологічних (Т – technological) аспектів зовнішнього середовища, що впливають на досліджувану проблему.

Політика вивчається тому що вона регулює владу, яка, у свою чергу, визначає середовище компанії й отримання ключових ресурсів для її діяльності. Основна причина вивчення економіки – це створення картини розподілу ресурсів на рівні держави, яка є найважливішою умовою фінансування заходів. Не менш важливі споживчі переваги визначаються за допомогою соціального компонента PEST-аналізу. Останнім чинником є технологічний компонент. Метою його дослідження прийнято вважати виявлення тенденцій у технологічному розвитку, які часто є причинами змін і втрат ринку, а також появи нових продуктів, наприклад, ксенобіотиків, супертоксикантів тощо. Розглянемо ці фактори більш детально (рис. 6.9).

Політичне середовище – це один із найважливіших факторів, що необхідно вивчати насамперед для того, щоб мати чітке уявлення про наміри федеральних (муніципальних, місцевих) органів влади щодо розвитку суспільства, регулювання механізму обігу грошей у державі, створення умов ресурсного забезпечення для кожної організації, зміни в законодавстві, правовому регулюванні й оподатковуванні, а також про те, за допомогою яких засобів владні структури проводитимуть в життя свою політику.

До джерел інформації для аналізу політичного середовища відносять: дані опитувань громадської думки, проведені різними інститутами й громадськими організаціями; доповіді та виступи політичних лідерів й урядових діячів; порядки денні засідань Верховної Ради (парламенту); приватні інтерв'ю державних діячів; програми зустрічей і візитів зарубіжних політиків і представників державної влади провідних країн світу та ін.

Отримана інформація дозволяє скласти загальну картину політичної обстановки в країні, розробити прогноз її розвитку на перспективу і створити власні механізми пристосування до навколишнього середовища. Наприклад, наявна законодавча база та політика у сфері поводження з відходами, викидами та скидами підприємства є основою для прийняття певних управлінських рішень. Недосконалість правової бази та національної політики може створювати також і перешкоди до ефективного управління станом екологічної або соціальної системи та призвести до неможливості вирішення проблеми.

Економічне середовище – один із найважливіших факторів, що визначають нормальне функціонування будь-якої організації. Так, стан світової економіки може сильно впливати на вартість ресурсів, необхідних для реалізації заходів з управління системою. По суті, аналіз економічної складової макросередовища спрямований на розуміння того факту, як формуються і розподіляються ресурси. Слабка економіка держави різко зменшує можливості забезпечувати ефективність упровадження заходів з управління системою. Наприклад, під час виробництва продукції першочерговими є завдання отримання максимального прибутку за рахунок скорочення витрат на природоохоронні заходи, зменшення впливу виробництва на екосистеми і відновлення порушених унаслідок виробництва екосистем. Серед основних показників, що аналізуються під час вивчення економіки, можна назвати такі: величина валового національного продукту, темпи інфляції, рівень зайнятості, платіжний баланс, темп економічного зростання, рівень безробіття, процентні ставки, продуктивність праці, рівні оподаткування, норми накопичення тощо.

У процесі аналізу економічного фактора потрібно приділяти також увагу таким показникам, як рівень економічного розвитку, добувні природні ресурси, рівень розвиненості конкуренції, структура населення, рівень освіченості робочої сили, розмір заробітної плати та ін. Аналіз економічного фактора повинен проводитися системно і бути спрямованим на його комплексну оцінку з метою встановлення існування можливостей для ефективної діяльності організації.

Соціальне середовище враховує інформацію, що стосується таких факторів, як: демографічні, соціальна захищеність населення, охорона праці і здоров'я трудящих, традиції, домінуючі життєві цінності й установки людей та ін. Одним із важливих аспектів є медико-демографічний, оскільки забруднення довкілля та порушення рівноваги екосистем може відбитися на здоров'ї людей.

Технологічне середовище є одночасно внутрішньою змінною і зовнішнім фактором великого значення. Швидкість зміни технології постійно збільшується. При цьому аналіз дозволяє вчасно побачити можливості науково- технічного прогресу (НТП) для виробництва нової продукції й удосконалення тієї, що випускається, а також технології виготовлення продукції і застосування засобів зменшення антропогенного впливу на довкілля (безвідхідні та ресурсозбережні технології), впровадження сучасних методів очищення скидів та викидів і вторинної переробки відходів. Крім того, технологічний та науковий рівень характеризує наявні засоби реалізації проекту та засоби вирішення проблеми.

Зараз доцільно також увести п'ятий компонент цього аналізу – екологічний або фактори навколишнього середовища (природні зміни, катаклізми, катастрофи та інше), оскільки якщо розглядати використання цього методу в екології, потрібно враховувати екологічну ситуацію на рівні системи, щодо якої проводиться аналіз.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „PEST- та SWOT-аналіз в управлінні екологічними системами“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина перша. Основи використання теорії систем в екології

  • Зв'язок теорії систем з іншими науками

  • Поняття системи

  • Властивості систем

  • Класифікація систем

  • Системний аналіз та системний підхід як методології дослідження систем

  • Складність екологічних систем

  • Закономірності функціонування екологічних систем

  • Ступені організації екосистем

  • Парцелярні екосистеми

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Ландшафтні екосистеми

  • Провінційні екосистеми

  • Біомні екосистеми

  • Субстратні екосистеми

  • Глобальна екосистема – біосфера

  • Енергетичний баланс екологічних систем та їх продуктивність

  • Біологічна продуктивність екологічних систем

  • Екологія популяцій

  • Екологічні фактори та їх вплив на життєдіяльність організмів

  • Класифікація екологічних факторів та їх вплив на живі організми

  • Види дії екологічних чинників на організми

  • Екологічна ніша з позицій системного підходу

  • Природна динаміка та еволюція екосистем

  • Екологічна сукцесія

  • Еволюція екосистем

  • Флуктуації екосистем

  • Стійкість, стабільність та самоочищення екосистем

  • Самоочищення екологічних систем

  • Системний аналіз самоочищення біотехноценозу

  • Основні закони функціонування екологічних систем

  • Методологія системного аналізу довкілля

  • Основні принципи системного аналізу

  • Етапи і послідовність системного аналізу

  • Методика проведення системного аналізу

  • Методи системного аналізу

  • Формалізовані методи

  • Методологія побудови або ідентифікації складних систем

  • Опис системи на вербальному рівні

  • Історична форма опису системи

  • Предметна форма опису системи

  • Функціональна форма опису системи (функціональний аналіз)

  • Принципи моделювання екологічних систем і процесів

  • Класифікація моделей

  • Властивості моделей

  • Підходи до фізичного і математичного моделювання

  • Узагальнений алгоритм побудови математичної моделі

  • Формалізовані процедури системного аналізу

  • Декомпозиція та агрегація

  • Процедура декомпозиції. Алгоритм декомпозиції

  • Агрегатування

  • Частина друга. Використання теорії систем для розв'язання екологічних задач

  • Моделі екологічних систем, що описуються одним диференціальним рівнянням першого порядку. Стійкість. Метод Ляпунова

  • Моделі, що описуються системами диференціальних рівнянь другого порядку. Фазова картина системи. Визначення стійкості

  • Лінійні системи. Типи особливих точок: вузол, сідло, фокус, центр

  • Дослідження стійкості нелінійних систем за методом Ляпунова

  • Кінетичні рівняння Лотки та модель Вольтерра

  • Використання методів системного підходу та моделювання в екології

  • Детерміністські моделі

  • Стохастичні моделі

  • Екологічні тригери, автоколивання, граничні цикли

  • Динамічні моделі в екології

  • Узагальнені моделі взаємодії двох видів

  • Матричні моделі

  • Оптимізаційні моделі

  • Ігрові моделі

  • PEST- та SWOT-аналіз в управлінні екологічними системами