Рисунок 6.11 – Приклад аналізу стратегій
Реалізація проекту та вирішення поставленої мети залежить не лише від зовнішню; факторів, розглянутих вище, а й від можливостей організації або команди реалізувати намічений проект або природоохоронні заходи задля вирішення поставлених під час аналіза завдань.
Одним із основних інструментів стратегічного управління, що оцінюють в комплексі внутрішні й зовнішні чинники, які впливають на розвиток проекту, є SWOT-аналіз.
SWOT – початкові літери слів Strengths (Сильні сторони), Weaknesses (Слабкі сторони), Opportunities (Можливості), Threats (Загрози). У 1963 році в Гарварді на конференції з проблем бізнес-політики професор К. Ендрюс уперше публічно озвучив акронім SWOT. Цей акронім базувався візуально у вигляді матриці SWOT. Спочатку SWOT-аналіз базувався на озвучуванні і структуризації знань про поточну ситуацію й тенденції, пізніше – став використовуватися в ширшому значенні – для конструювання стратегій. Тобто, з появою SWOT-моделі аналітики отримали інструмент для своєї інтелектуальної праці. SWOT-аналіз – це процес установлення зв'язків між найхарактернішими для підприємства можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами), слабкостями, наслідки якого в подальшому можуть бути використані для формулювання і вибору стратегій підприємства. Він проводиться з метою дослідження підприємства як системи господарювання у певному середовищі. SWOT-аналіз – це своєрідний інструмент; він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обмірковування всієї наявної інформації з використанням власних думок та оцінок. SWOT-аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій підприємства з урахуванням їхніх особливостей – адаптації до середовища або формування впливу на нього. Широке застосування та розвиток SWOT-аналізу пояснюються тим, що стратегічне управління пов'язане з великими обсягами інформації, яку потрібно збирати, обробляти, аналізувати, використовувати, а відтак виникає потреба пошуку, розроблення та застосування методів організації такої роботи.
Головною метою проведення SWOT-аналізу є отримання достовірних даних про можливості та загрози для реалізації проекту. Тому для досягення цієї мети перед SWOT-анапізом ставляться такі завдання: виявлення можливостей, що відповідають ресурсам організації; визначення маркетингових загроз і розроблення заходів щодо знешкодження їх впливу; виявлення сильних сторін організації й зіставлення їх із ринковими можливостями; визначення слабкосгей та розроблення стратегічних напрямів їх подолання; виявлення конкурентних переваг та формування її стратегічних пріоритетів.
Методика проведення SWOT-аналізу передбачає здійснення декількох етапів:
І. Визначення власних сильних і слабких сторін підприємства (організації, проекту) (табл. 6.3). Перший етап дозволяє визначити, які сильні сторони та недоліки підприємства Для цього необхідно: скласти перелік параметрів, за яким оцінюватиметься підприємство; за кожним параметром визначити, що є сильною стороною підприємства, а що – слабкою; зі всього переліку вибрати найбільш важливі сильні та слабкі сторони.
Таблиця 6.3 – Загальні характеристики сильних і слабких сторін, що використовуються у SWOT-аналізі
| Потенційні внутрішні переваги | Потенційні внутрішні недоліки |
| чітко сформульована стратегія; достатні фінансові ресурси; вищі за середні технологічні та інноваційні навички; творчий менеджмент; добре вивчений ринок, потреби покупців; вища за середню рентабельність і прибутковість та маркетингові навички. | нестача фінансових ресурсів, недостатній економічний ефект; втрата репутації у споживачів; недоліки в стратегічній діяльності; відсутність реальних особливих навичок у галузі менеджменту, нестача талантів недоступність інформації, необхідної для реалізації проекту; · – відсутність міцної позиції, щоб боротися із загрозами. |
II. Визначення ринкових можливостей і погроз (табл. 6.4). Це своєрідна "розвідка місцевості" – оцінка ринку. Цей етап дозволяє оцінити сиіуацію поза вашим підприємством і зрозуміти, які у вас є можливості, а також, яких погроз потрібно побоюватися.
Таблиця 6.4 – Загальні зовнішні можливості та загрози для підприємства, що використовуються в SWOT-аналізі
| Потенційні зовнішні можливості | Потенційні зовнішні загрози |
| розвиток економіки країни; соціально-політична стабільність; обґрунтоване законодавство; обслуговування додаткових груп споживачів; доступність ресурсів. | інфляція; "ворожі дії" з боку держави; зміни в потребах і смаках споживачів; негативні демографічні зміни; негативна екологічна ситуація соціально-політична нестабільність. |
III. Зіставлення сильних і слабких сторін підприємства з можливостями та погрозами ринку. Для зіставлення можливостей підприємства до умов ринку і узагальнення результатів SWOT-аналізу застосовується матриця SWOT, яка має такий вигляд (рис. 6.12).
На перетинах окремих складових груп факторів формуються поля, для яких характерні певні сполучення, які необхідно враховувати надалі в ході розроблення стратегій певного типу: поле СІМ – передбачає розроблення стратегій підтримки та розвитку сильних сторін підприємства щодо реалізації можливостей зовнішнього середовища; поле СіЗ – орієнтує стратегію на боротьбу із загрозами за допомогою використання внутрішніх резервів; поле СлМ – спрямовує дії підприємства на використання можливостей для подолання слабких сторін його внутрішнього потенціалу; поле СлЗ – передбачає розроблення такої стратегії, яка б дала змогу підприємству не лише зміцнити свій потенціал, а й відвернути можливі загрози у зовнішньому середовищі. З огляду на це існує нагальна потреба розроблення стратегій як подолання загроз, так і усунення слабкості підприємства, що завжди є важким завданням.
Рисунок 6.12 – Матриця SWOT
SWOT-аналіз порівняно з іншими методами має як переваги, так і недоліки. Основною його перевагою є простота і можливість витрачати невеликі кошти на його проведення, а також гнучкість і наявність безлічі варіантів. Також це систематизація знань про внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на процес стратегічного планування; можливість визначити конкурентні переваги підприємства та сформувати стратегічні пріоритети, періодично проводити діагностику ринку та ресурсів підприємства. Недоліками SWOT-аналізу, які потрібно враховувати, є: неможливість урахування всіх сил і слабкостей, можливостей і загроз; суб'єктивність вибору та ранжування факторів зовнішнього та внутрішнього середовища; погана адаптація до середовища, що постійно змінюється.
Отже, проведення SWOT-аналізу має важливе значення для здійснення стратегічного планування, оскільки його методика – ефективний, доступний, дешевий засіб оцінки стану проблемної та управлінської ситуації в установі. Він дозволяє систематизувати проблемні ситуації; краще розуміти структуру ресурсів, на які необхідно опиратися в удосконаленні діяльності та розвитку компанії на перспективу; відстежувати затильний стан зовнішнього середовища; виділяти і використовувати нові потенційні можливості швидше, ніж конкуренти; вибрати оптимальну дорогу розвитку й уникнути небезпек; приймати зважені рішення, що стосуються розвитку бізнесу. Правильно і вчасно прийняті стратегічні рішення відіграють сьогодні ключову роль в успішній діяльності організації. Саме вони роблять вирішальний вплив на конкурентоспроможність продукції та підприємства в цілому.
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „PEST- та SWOT-аналіз в управлінні екологічними системами“ на сторінці 3. Приємного читання.
