Рисунок 6.9 – П'ятикомпонентний PEST-аналіз
Аналіз виконується за схемою "чинник – система". Результати аналізу оформляються у вигляді матриці, підметом якої є фактори макросередовища, присудком – сила їх впливу, що оцінюється в балах, рангах та інших одиницях вимірювання. Результати PEST-аналізу дозволяють оцінити сукупність зовнішніх факторів, що впливають на проблему, та успіх реалізації запланованих заходів за їх вирішення.
PESTLE-аналіз є розширеною двома факторами (Legal і Environmental) версією PEST-аналізу. Іноді застосовуються й інші формати, наприклад, SLEPT-аналіз (плюс правовий фактор) або STEEPLE-аналіз: соціально- демографічний, технологічний, економічний, навколишнє середовище (природний), політичний, правовий та етнічні фактори. Також може враховуватися й географічний фактор.
Після аналізу проблем і виконання необхідних досліджень наступним кроком є аналіз цілей. Аналіз цілей проводиться для:
• підготовки опису ситуації в майбутньому, коли проблеми вже вирішені;
• перевірки ієрархи цілей;
• побудови причинно-наслідкових зв'язків (схемою, що має назву
"дерево цілей") між цілями та засобами їх досягнення.
Таким чином, негативні моменти, виявлені на "дереві проблем" (рис. 6.8), перетворюються на позитивні цілі на "дереві цілей" (рис. 6.10).
Рисунок 6.10 – Дерево цілей покращання продовольчої ситуації
Цей приклад дає чітке уявлення про бажану ситуацію в майбутньому. Часто дерево цілей відображає деякі цілі, які не можуть бути досягнуті в даному проекті, й, отже, виникає проблема вибору стратегії.
Більше того, деякі цілі можуть виявитися нереалістичними, так що для вирішення проблем знадобляться якісь нові рішення або спробу вирішити проблему доведеться відкласти на невизначений термін. Наприклад, для вирішення проблеми "дуже багато побутових відходів" запропонована мета "зменшення обсягу побутових відходів", а аналіз здійсненності показує, що ця мета недосяжна. Тоді, можливо, альтернативними рішеннями стануть "зменшення чисельності населення" або "зменшення споживання". І, нарешті, залишається ще одна можливість – відкласти вирішення проблеми у зв'язку з тимчасовою відсутністю бажання у населення до роздільного збирання відходів і можливості переробляти такі побутові відходи в промислову сировину.
Стадія аналізу стратегії передбачає:
• ідентифікацію (виявлення) різних можливих стратегій для досягнення проектної мети;
• вибір стратегії проекту.
На "дереві цілей" різні групи цілей одного і того самого типу визначають стратегію. Як головна стратегія майбутніх дій може бути обрана одна або комбінація декількох стратегій. Найбільш реалістичну і досяжну стратегію обирають за допомогою ряду критеріїв, наприклад пріоритетів зацікавлених сторін, фінансових коштів, термінів і т. д. В екології пріоритет віддається життю і здоров'ю населення, збереженню довкілля та біорізноманіття живих
Ці критерії беруть з нормативної документації України (наприклад, із Закону про охорону навколишнього середовища), і вони повинні використовуватися в експертній оцінці при виборі стратегії майбутнього проекту.
Остаточно стратегію приймають після формулювання мети проекту. Вибір відбувається на основі порівняння ряду цілей одного і того самого рівня. Мета проекту, розміщена на вищому рівні дерева цілей, часто містить багатокомпонентну програму, в якій "молодші" цілі вимагають реалізації малих проектів. Обрана стратегія (див., наприклад, рис. 6.11) заноситься в перший стовпець логічної матриці.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „PEST- та SWOT-аналіз в управлінні екологічними системами“ на сторінці 2. Приємного читання.
