Системний аналіз самоочищення біотехноценозу

Теорія систем в екології

де С, Н, N1S, O – відсотковий вміст вуглецю, водню, азоту, сірки і кисню у складі горючої маси спалюваного виду палива; - маса спалюваного палива.

При правильному розрахунку кількостей речовин, що беруть участь у процесі горіння органічного палива, відповідно до закону збереження мас, повинна виконуватися рівність

Ці речовини, потрапляючи до природного кругообігу азоту, сірки та вуглецю, адсорбуються й асимілюються біогеосистемами за механізмами самоочищення, розглянутими раніше.

Тому необхідно прагнути до створення стабільності між природними і антропогенними компонентами системи. Такий досвід є у мешканців Фінляндії, де на створення річного приросту деревини споживається вся кількість CO2, що виділилася за рік під час експлуатації всього автотранспорту країни.

Основними компонентами газоподібного палива є горючі гази: метан (СН4), етан (C2H6)1 пропан (C3Hg), бутан (C4H10)1 етилен (C2H4), пропилен (C3Hj)1 сірководень (H2S)1 можлива також наявність вуглекислого (CO2) і сірчистого (SO2) газів.

Розрахунок необхідної кількості кисню і речовин, що виділяються при спалюванні газоподібного палива, здійснюється на основі реакцій горіння за методикою, розглянутою раніше, з урахуванням процентного вмісту горючих газів у суміші.

Нижче наведені реакції горіння і стехіометричні співвідношення для метану, пропану і бутану. Аналогічні рівняння за необхідності можуть бути складені й для інших горючих газів.

Стехіометричні рівняння реакцій горіння:

метану
пропану
бутану

Одержані масові співвідношення речовин, що беруть участь у реакціях, дозволяють розрахувати витрату кисню та повітря, виділення вуглекислого газу і пари води й побудувати матеріальний баланс речовин під час спалювання газоподібного палива.

Розрахункові формули мають такий вигляд:

У наведених формулах значення CH4, С3Н2 і С4Н10 відповідають відсотковому вмісту горючих газів у спалюваному газоподібному паливі. Наявність у складі горючої маси вуглекислого газу необхідно враховувати у формулі доданком (CO2 /100). Рівняння матеріального балансу в даному випадку має вигляд

Розглянемо механізм взаємодії біоценозу та техноценозу на прикладі виробншггва CO2 під час спалювання палива та споживання його деревами. Нижче наведена (рис. 2.34) спрощена схема зворотного зв'язку потоків СОг и О2 у біотехноценозах.

Під час спалювання палива споживається кисень і виділяється вуглекислий газ. У лісових екосистемах потоки вуглекислого газу і кисню мають протилежний напрям: кисень виділяється, а вуглекислий газ поглинається. Варварські вирубки лісів і забруднення навколишнього природного середовища викидами від спалювання палива і роботи автотранспорту призводять до зниження фотосинтетичної активності зелених рослин. Зі схеми бачимо, що якщо основні потоки CO2 і O2 не збалансовані, виникає небезпека для зміни газового складу атмосфери зі всіма наслідками, що звідси випливають.

Спрощена схема зворотного зв

Рисунок 2.34 – Спрощена схема зворотного зв'язку потоків CO2 і O2 у біотехноценозах

Отже, в біотехноценозі під час синтезу органічної речовини для стабільності складу атмосфери повинен бути поглинений весь антропогенний вуглекислий газ, що виділився під час спалювання палива, і вироблена необхідна кількість кисню.

Маса органічної речовини, що повинна бути створена для поглинання CO2, що виділилося, може бути розрахована за формулою

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Системний аналіз самоочищення біотехноценозу“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина перша. Основи використання теорії систем в екології

  • Зв'язок теорії систем з іншими науками

  • Поняття системи

  • Властивості систем

  • Класифікація систем

  • Системний аналіз та системний підхід як методології дослідження систем

  • Складність екологічних систем

  • Закономірності функціонування екологічних систем

  • Ступені організації екосистем

  • Парцелярні екосистеми

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Ландшафтні екосистеми

  • Провінційні екосистеми

  • Біомні екосистеми

  • Субстратні екосистеми

  • Глобальна екосистема – біосфера

  • Енергетичний баланс екологічних систем та їх продуктивність

  • Біологічна продуктивність екологічних систем

  • Екологія популяцій

  • Екологічні фактори та їх вплив на життєдіяльність організмів

  • Класифікація екологічних факторів та їх вплив на живі організми

  • Види дії екологічних чинників на організми

  • Екологічна ніша з позицій системного підходу

  • Природна динаміка та еволюція екосистем

  • Екологічна сукцесія

  • Еволюція екосистем

  • Флуктуації екосистем

  • Стійкість, стабільність та самоочищення екосистем

  • Самоочищення екологічних систем

  • Системний аналіз самоочищення біотехноценозу
  • Основні закони функціонування екологічних систем

  • Методологія системного аналізу довкілля

  • Основні принципи системного аналізу

  • Етапи і послідовність системного аналізу

  • Методика проведення системного аналізу

  • Методи системного аналізу

  • Формалізовані методи

  • Методологія побудови або ідентифікації складних систем

  • Опис системи на вербальному рівні

  • Історична форма опису системи

  • Предметна форма опису системи

  • Функціональна форма опису системи (функціональний аналіз)

  • Принципи моделювання екологічних систем і процесів

  • Класифікація моделей

  • Властивості моделей

  • Підходи до фізичного і математичного моделювання

  • Узагальнений алгоритм побудови математичної моделі

  • Формалізовані процедури системного аналізу

  • Декомпозиція та агрегація

  • Процедура декомпозиції. Алгоритм декомпозиції

  • Агрегатування

  • Частина друга. Використання теорії систем для розв'язання екологічних задач

  • Моделі екологічних систем, що описуються одним диференціальним рівнянням першого порядку. Стійкість. Метод Ляпунова

  • Моделі, що описуються системами диференціальних рівнянь другого порядку. Фазова картина системи. Визначення стійкості

  • Лінійні системи. Типи особливих точок: вузол, сідло, фокус, центр

  • Дослідження стійкості нелінійних систем за методом Ляпунова

  • Кінетичні рівняння Лотки та модель Вольтерра

  • Використання методів системного підходу та моделювання в екології

  • Детерміністські моделі

  • Стохастичні моделі

  • Екологічні тригери, автоколивання, граничні цикли

  • Динамічні моделі в екології

  • Узагальнені моделі взаємодії двох видів

  • Матричні моделі

  • Оптимізаційні моделі

  • Ігрові моделі

  • PEST- та SWOT-аналіз в управлінні екологічними системами