• зниження видової різноманітності та рясності мохів і лишайників.
Усі зазначені вище порушення іїпегруються у трансформащю структурно-фукціональної організації лісової екосистеми, зниження її продуктивності та біологічної стійкості до несприятливих екологічних факторів, що закладає передумови подальшої її дигресії, якщо негативний тиск не неї не знизити до нормативного рівня. У той же час у кожній природній зоні і тим більше при різних типах забруднення (навантажень у цілому) виділяються свої особливості в реакції лісових екосистем на вплив негативних чинників, що вимагає системного підходу та виваженого аналізу всіх умов екологічної проблеми.
Ліси – найбільший накопичувач сонячної енергії і біологічної маси, одне із джерел кисню на Землі. Завдяки процесу фотосинтезу здійснюється одна з найважливіших функцій лісів – газова, внаслідок чого з атмосфери виводиться вуглекислий газ і надходить кисень. Рівняння фотосинтезу, що описує процес утворення речовини деревини, можна подати в загальному вигляді:
(2.15)
Число атомів С, H і O (х, у, z), що входять до складу деревини, залежить від породи дерев (табл. 2.5).
Таблиця 2.5 – Хімічний склад деревини (% абсолютно сухої ваги)
| Деревна порода | C | H | O | Зольні елементи |
| Береза | 50,2 | 6,2 | 43,0 | 0,6 |
| Бук | 50,4 | 6,2 | 42,3 | 1,1 |
| Дуб | 50,5 | 6,3 | 42,3 | 0,9 |
| Ялина | 50,5 | 6,2 | 42,8 | 0,5 |
| Модрина | 50,1 | 6,3 | 43,2 | 0,4 |
| Осика | 50,3 | 6,3 | 42,6 | 0,8 |
| Ялиця | 50,4 | 6,0 | 43,1 | 0,5 |
| Сосна | 49,6 | 6,4 | 43,6 | 0,4 |
Елементний склад деревини (х, у, z), розраховується виходячи з процентного співвідношення С, H і O за формулами:
(2.16)
де С, Н, O – вміст вуглецю, водню та кисню у відповідній породі деревини, %;- атомні маси вуглецю, водню та кисню.
Коефіцієнт w визначається через х, у, z із балансу числа атомів кисню в рівнянні фотосинтезу
(2.17)
отже,
(2.18)
Під час розрахунків за рівнянням фотосинтезу необхідно знати масу утворюваної деревини в абсолютно сухій вазі, але в довідковій літературі дані про запаси, приріст деревини даються в кубічних метрах. Перерахунок об'ємів деревини на абсолютно суху вагу виконують за формулою
(2.19)
де – маса абсолютно сухої деревини, кг; P – густина деревини абсолютно сухої ваги, кг/м''.
Густина залежить від будови деревини і вмісту в ній екстрактних речовин (смол). Середні значення щільності деревини різних порід наведені табл. 2.6. Знаючи густину деревини, можна розрахувати вміст сухої речовини в об'ємі деревини V, м3.
Таблиця 2.6 – Густина деревини різних порід
| Хвойні породи | Р, кг/м3 | Листяні породи | Р, кг/м3 |
| Ялина | 430 | Береза | 600 |
| Модрина | 570 | Бук | 680 |
| Ялиця | 410 | Дуб | 650 |
| Сосна | 490 | Осика | 410 |
Якщо відома кількість речовини деревини (лід), утвореного в лісі, то за формулами можна визначити кількості поглинених при цьому вуглекислого газу, води і кисню, що виділився:
(2.20)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Системний аналіз самоочищення біотехноценозу“ на сторінці 2. Приємного читання.
