Розділ 2. Банківські системи в економіці держави

2.1. Особливості функціонування банківської системи в умовах ринку

Банківська система є невід'ємною складовою сучасної економічної системи. Перебуваючи в центрі економічного життя, обслуговуючи інтереси виробників, банки опосередковують зв'язки між промисловістю і торгівлею, сільським господарством і населенням. Банки - це ознака не окремо взятого економічного регіону або країни, сфера їх діяльності не має ні географічних, ні національних меж, це планетарне явище, що володіє значною фінансовою потужністю, великими обсягами грошових капіталів.

Найчастіше під словом "система" розуміють склад чого-небудь. Таке тлумачення не випадкове ("система" від англ. system - ціле, складене з частин, з'єднання). Банківська система складається з емісійного, універсальних і спеціалізованих банків. Центральний банк відіграє провідну роль - роль банку банків.

Разом з тим, терміни "система" і "банківська система" визначають не тільки склад банків. За змістом поняття "банківська система" ширше, воно включає:

• сукупність елементів;

• достатність елементів, утворюючих певну цілісність;

• взаємодію елементів.

Виділимо певні властивості банківської системи: По-перше, банківська система не є випадковою сукупністю елементів. У її структуру не можна механічно включати суб'єкти, що також діють на ринку, але підлеглі іншим цілям.

По-друге, банківська система специфічна, вона виражає властивості, характерні для неї самої, на відміну від інших систем, що функціонують в економіці. Специфіка банківської системи визначається її складовими елементами і відносинами, що складаються між ними. Розглядаючи банківську систему, вважаємо, що вона як складові елементи включає банки. Зміст банківської системи впливає на склад і значення її окремих елементів. У практиці відомо декілька тинів банківської системи:

• розподільча централізована;

• ринкова;

• система перехідного періоду.

На відміну від розподільчої системи банківська система ринкового типу характеризується відсутністю монополії держави на банки. Кожен суб'єкт відтворення різних форм власності (не тільки державної) може створити банк. У ринковому господарстві функціонує множинність банків з децентралізованою системою управління. Емісійні та кредитні функції розділені між собою. Емісія зосереджена в центральному банку, кредитування підприємств і населення здійснюють різні ділові банки - комерційні, інвестиційні, інноваційні, іпотечні, ощадні та ін. Ділові банки не відповідають за зобов'язаннями держави, так само як держава не відповідає за зобов'язаннями банків (таблиця 2.1).

Банківська система перебуває у стадії перехідної системи -тобто містить компоненти ринкової банківської системи, проте їх взаємодія ще недостатньо розвинена. Відомо, що та або інша система так чи інакше походить з попередньої, тому містить риси минулого. Ринкова система, що виникла з централізованої системи, проходячи становлення в умовах перехідного періоду, повинна бути наповнена ринковою ідеологією. У складі елементів банківської системи та їх взаємодії обов'язково мають враховуватися особливості й умови ринкової економіки.

По-третє, банківську систему можна представити як ціле, як сукупність частин, підпорядкованих єдиному цілому. Це означає, що її окремі частини (різні банки) пов'язані таким чином, що можуть за необхідності замінити один одного (у випадку ліквідації одного банку, вся система не перестане бути дієздатною - з'являється інший банк, який може виконувати банківські операції і послуги).

Таблиця 2.1 - Відмінності між централізованою та ринковою банківською системою

По-четверте, банківська система не перебуває у статичному стані, навпаки, вона постійно в динаміці. Тобто банківська система як одне ціле весь час у русі, вона доповнюється новими компонентами, інші (банки) зникають, а також удосконалюється. Крім того, всередині банківської системи постійно виникають нові зв'язки. Взаємодія утворюється як між центральним банком і комерційними банками, так і між ними. Банки беруть участь на ринку міжбанківських кредитів, пропонують для продажу кредитні ресурси, купують грошові ресурси один в одного. Банки можуть надавати один одному інші послуги, наприклад, брати участь у сумісних проектах з фінансування підприємств, утворювати об'єднання і союзи.

По-п'яте, банківська система - є незалежною, оскільки зміна економічної кон'юнктури, політичної ситуації не може вплинути на кардинальну зміну політики центрального банку (винятком можуть бути тільки світові економічні кризи, або зміна режиму в середині країни: комуністичного на демократичний тощо). У період економічних криз і політичної нестабільності банківська система дещо скорочує довгострокові інвестиції у виробництво, зменшує терміни кредитування, збільшує доходи переважно не за рахунок основної, а побічної діяльності. І навпаки, в умовах економічної і політичної стабільності і, отже, скорочення ризиків втрати, банки активізують свою діяльність як за обслуговуванням основної виробничої діяльності підприємств, так і за довгостроковим кредитуванням економіки, отримують доходи переважно за рахунок надання банківських продуктів і послуг.

По-шосте, ефективне функціонування банківської системи можливе лише за умови жорсткого дотримання законодавчих норм, що діють у країні.