Розділ 2. Банківські системи в економіці держави

Організація банку у банківській системі являє собою досить складну процедуру та регулюється, як правило, загальним чи спеціальним (для банків) законодавством. У більшості країн необхідним є дозвіл на відкриття банку, але в ряді випадків засновники можуть обмежитись простою реєстрацією.

У США реєстрація нового банку суворо регламентована. Щоб почати діяльність, банк повинен отримати чартер чи ліцензію від влади відповідного штату (банк штату) або ж зробити запит контролеру грошового обігу про видачу федерального чартеру (національний банк). При цьому слід виконати ряд умов стосовно капіталу банку, його майбутніх операцій, якості управління і т.д.

При отриманні федерального чартеру банк може бути організований не менше як 5 особами. Величина капіталу повинна відповідати мінімальним нормам, що встановлюються законодавством та залежать від чисельності населення пункту, де організовується банк (для національних банків 100-200 тис. амер. доларів). Далі у заявці, що подається на ім'я контролера, повинні бути вказані прізвища та адреси засновників, кількість акцій, на які підписались засновники, позитивне рішення (резолюція) трьох офіційних представників. Крім того, додається проспект банківського статуту, сертифікат про структуру капіталу та ряд інших документів.

При розгляді заяв до уваги береться багато факторів: умови створення, достатність капіталу, перспективи отримання прибутку, компетенція керівного складу, потреба в новому банку, де він створюється, тощо.

Органи влади ретельно аналізують конкурентну ситуацію у штаті: чи не загрожує створення банку інтересам уже існуючих банків, чи не виникне загроза невідповідної концентрації. У цілому майже половина всіх заявок, що подаються, не приймається контролером грошового обігу за тими чи іншими мотивами. Видача ліцензії на право проведення операцій діє і в багатьох інших країнах.

У Німеччині, наприклад, дозвіл на відкриття банку видає Федеральне відомство з контролю за банками, яке встановлює обов'язкові вимоги для банківських установ. Для отримання ліцензії засновники повинні мати: початковий капітал не менше 3 млн євро та двох професійно підготовлених виконавчих директорів. Банк повинен бути організований лише у формі акціонерної компанії чи партнерської фірми.

У Швейцарії засновники повинні звертатися за ліцензією у Федеральну банківську комісію. Основні вимоги до новостворюваного банку:

- банк повинен точно визначити характер і сферу своїх ділових операцій та передбачити таку систему організації, що забезпечила б їх виконання;

- банк повинен мати мінімальний капітал, що повністю оплачується;

- особи, які очолюють банк, повинні мати гарну репутацію та кваліфікацію, необхідну для управління банком;

- більшість керівників повинні бути резидентами Швейцарії. Зазвичай комісія вимагає наявність мінімального капіталу у розмірі 29 млн швейцарських франків, який необхідний для активної діяльності на міжнародному фінансовому ринку.

У Японії жоден банк не може бути започаткований без спеціальної ліцензії Міністерства фінансів. Для отримання останньої засновники повинні забезпечити відповідність капіталу, активів та пасивів банку встановленим стандартам, володіти необхідним досвідом та знаннями й мати певний соціальний статус. Банк повинен бути організований у формі акціонерного товариства і мати капітал не менше 1 млрд ієн. У назві банку повинно фігурувати слово "гінка" (банк).

Разом із заявою засновники повинні представити:

- детальне обґрунтування необхідності створення банку;

- сертифікат про заснування та копію реєстраційного свідоцтва;

- протокол установчих зборів;

- прогноз отримання прибутку на найближчі три роки;

- список основних акціонерів з вказаним місцем проживання, громадянства, роду занять та кількості придбаних акцій;

- баланс банку;

- перелік усіх філіалів банку.