Розділ «ПЕРЕДМОВА»

Сучасна банківська система - це найважливіша сфера національної економіки будь-якої розвиненої держави. Створення стійкої, гнучкої та ефективної банківської інфраструктури - одне з першочергових (і надзвичайно складних) завдань економічної стабільності не тільки країн з розвиненою економікою, але й країн, які перебувають на етапі становлення й розвитку ринкових відносин. Особливо важливим є ретроспективний аналіз розвитку банківських систем у країнах з ринковою економікою, оскільки саме практика зарубіжних банків зумовлює становлення сучасної вітчизняної банківської системи, наближає її до міжнародних стандартів і таким чином зумовлює вихід вітчизняних банків на світовий рівень, що, у свою чергу, відновлює та зміцнює довіру з боку громадян й іноземних партнерів до банківської системи.

У ході історичного розвитку виникли сегментовані та універсальні банківські системи. Сегментована система припускає жорстке законодавче розмежування сфер операційної діяльності та функцій окремих видів фінансових установ. Подібні структури склалися, наприклад, у США та Японії. При універсальній структурі законодавство не містить обмежень щодо окремих видів операцій і сфер фінансового обслуговування. Усі кредитно-фінансові інститути можуть здійснювати будь-які види операцій і надавати клієнтам повний набір послуг. Такий тип універсальних банків склався у Великобританії, Канаді. Важливу роль у функціонуванні банківського сектору відіграє високий ступінь самоконтролю фінансових інститутів, жорстке дотримання ними звичаїв і традицій, вироблених банківським співтовариством.

Переплетення функцій різних видів кредитних установ і популярність універсального типу банку створює відомі труднощі для визначення понять "банк" і "банківська діяльність". Найчастіше основною ознакою банківської діяльності вважається прийом депозитів і видача кредитів як професійне заняття. Саме така практика прийнята в банківському законодавстві Бельгії, Італії Іспанії, Греції, Люксембургу та інших країнах. У деяких країнах (Німеччина, Франція) термін "банк" або "кредитна установа" асоціюється з більш широким набором послуг і не обмежується тільки прийомом заощаджень і видачею кредитів. У деяких країнах, наприклад у Великобританії, для віднесення до класу кредитних установ достатньо лише виконання функції прийому депозитів. Це дозволяє прирівняти до банків деякі види спеціалізованих інститутів.

Сьогодні, в умовах розвинених фінансових ринків, структура банківської системи різко ускладнюється. З'являються нові види фінансових установ, нові кредитні установи, інструменти і методи обслуговування клієнтів. Крім того, банківські системи інколи набувають міжнародного значення (Європейська система центральних банків), а міжнародні банки є складовою світової банківської системи, оскільки вони функціонують на міжнародних ринках капіталів і співпрацюють з банківськими системами багатьох країн світу.