Розділ «ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК»

Банківські системи зарубіжних країн

АВАЛЬНИЙ КРЕДИТ (від фр. aval - порука) - кредит банку, що надається клієнтові для забезпечення його гарантійних зобов'язань. Призначення А.к. - покрити зобов'язання клієнта, якщо він фінансово неспроможний виконати їх самостійно. А.к. має варіанти гарантій або доручень: доручення щодо кредиту, гарантія платежу, гарантія поставок, позики, податкові, страхові, митні, транспортні та інші доручення.

АВІЗО (італ. aviso - повідомлення) у банківській, комерційній, бухгалтерській практиці - офіційне письмове повідомлення одного контрагента іншому про здійснення певних грошових операцій або про зміни у взаєморозрахунках чи відправці товарів; повідомлення про перерахунки грошей (зняття з рахунку тощо), залишки коштів на рахунку, про відкриття акредитива. Залежно від характеру операцій А. бувають дебетові і кредитові. В А. зазначаються його номер, дата, характер виконаної операції, сума, номер рахунку платника й організації, яка одержує кошти, тощо. У банківській практиці найчастіше застосовується у взаємних розрахунках так зване МФО А. (МФО - міжфіліальний оборот). Таке А. є розпорядженням однієї установи банку іншій здійснити банківські операції (перерахувати на рахунки клієнтів кошти) або списати з його рахунку відповідні суми. Для оптимізації операцій застосовуються зведені А., складені на підставі багатьох розрахункових документів.

АВТОНОМНІ КАПІТАЛОВКЛАДЕННЯ - частина капіталовкладень цільового призначення, яка централізовано направляється державними органами на фінансування пріоритетних програм розвитку промисловості, будівництва, транспорту, спорудження транспортних магістралей, об'єктів соціальної інфраструктури тощо для забезпечення стабільності та економічного розвитку окремих регіонів, галузей народного господарства, найважливіших підприємств. Адресність та ефективність використання цих капіталовкладень контролюється державою, її контрольно-фінансовими органами.

АВУАРИ (від фр. avoir - майно, надбання) - 1. Найчастіше кошти банку в іноземній валюті, які знаходяться на його рахунках в іноземних банках, здебільшого на кореспондентських рахунках. Загальна сума коштів усіх банків держави складає її іноземні А. 2. Загалом це різні активи (грошові засоби, валюта, чеки, векселі, перекази, акредитиви), за рахунок яких можуть бути проведені платежі та погашені зобов'язання чи борги їхніх власників, а також засоби банку (його каса, рахунки в інших банках, цінні папери, які легко реалізуються, векселі тощо). А. стимулюють розвиток товарообмінних операцій, розрахунків як усередині держави, так і з зарубіжними країнами.

АГЕНТ ПЛАТІЖНИЙ - фінансова фірма, банк, які спеціально делеговані акціонерним товариством для виконання усіх операцій, пов'язаних з акціями цього товариства (виплата дивідендів, процентів тощо).

АЗІЙСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ - один із банків розвитку, що заснований у 1966 р. для надання багатосторонньої підтримки країнам, які розвиваються, у різних регіонах світу. Його номінальний капітал становить 1,1 млрд американських доларів. Засновниками стали 19 азійських, 11 європейських країн, Канада та США.

АКРЕДИТИВ (латин, accreditivus - довірчий) - розрахунковий чи грошовий документ, який засвідчує право фізичної чи юридичної особи отримати у банківській установі зазначену в ньому суму. А. - одна з форм банківського рахунку, яка сприяє оптимізації розрахункових операцій. Використовується у разі безготівкових розрахунків між підприємствами, організаціями та фізичними особами; у міжнародних розрахунках за комерційними контрактами та різними фінансовими операціями. Грошові А. можуть бути іменними (на конкретну юридичну чи фізичну особу) або на пред'явника. Вони дають змогу одержати зазначену в А. суму повністю або частинами протягом визначеного А. часу на умовах, передбачених акредитивною заявою платника. В Україні акредитивна форма розрахунку ще не набула достатнього розвитку, проте в умовах активізації підприємницької діяльності, міжрегіональних і міждержавних економічних відносин вона значно пошириться.

АКРЕДИТИВНА ФОРМА РОЗРАХУНКІВ - форма безготівкових розрахунків між постачальником і покупцями за фактично відпущений товар (послугу, виконану роботу). При А.ф.р. за дорученням покупця або замовника відкривається рахунок у банку за місцем перебування постачальника, що дає можливість після виконання договірних зобов'язань одразу отримати належну суму за товари (послуги) на умовах, зазначених в акредитивному дорученні. У ньому зазначаються строк дії акредитива для розрахунку з певним (окремим) постачальником і сума акредитива для розрахунку тільки за вказані товари (послуги, роботу). З розвитком ринкових відносин А.ф.р. у комерційних операціях набиратиме дедалі більших масштабів.

АКРЕДИТУВАТИ (фр. accrediter, від латин, accredo - довіряю) - 1. Уповноважити когось на посаду глави дипломатичного представництва в іноземній державі або постійного представника держави при певній міжнародній організації. 2. Уповноважити представника преси взяти участь у прес-конференції, брифінгу тощо. 3. Уповноважити когось на одержання грошових сум або на здійснення торговельних операцій.

АКТ ГЛАССА-СТІНГОЛЛА (англ. GlassSteangoll Act) -закон, який заклав основи сучасного банківського законодавства США (названий за іменами його авторів-конгресменів, офіційна назва "Банківський акт 1933 р."). Прийнятий 16 червня 1933 р. урядом Ф. Рузвельта як засіб державного регулювання кредитної системи США, спрямованої на подолання наслідків світової економічної кризи 1929-1933 pp. Згідно з актом посилювались централізація банківської системи США, державний контроль за діяльністю банків, вводилось державне страхування банківських депозитів, розмежовувались банківські операції на короткострокові і довгострокові та визначались умови створення окремих банків.

АКЦЕПТ (від латин, acceptus - прийнятий) - зобов'язання (згода) платника (трасата) на оплату або гарантування у визначений термін оплатити переказний вексель (тратту), виставлений до оплати рахунок, задовольнити інші вимоги про оплату. А. оформляється у вигляді напису "акцептовано" на платіжному документі (платіжній вимозі) з підписом, скріпленим печаткою. А. називають: а) згоду банку сплатити суми, вказані у платіжних документах (тоді вважається, що документ акцептований); б) у міжнародному праві - односторонню заяву про прийнятність умов договору і зобов'язання щодо його дотримання; в) одну з форм безготівкових розрахунків між господарськими структурами. При акцептних операціях банк отримує від платника належні суми на підставі представлених постачальником розрахункових документів, а до їх отримання він кредитує постачальника в межах вартості відвантаженої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). При цьому платник зобов'язаний сплатити зазначені у платіжних документах суми або повідомити банк письмово про відмову від оплати з відповідною мотивацією. В основному використовується негативний (мовчазний) А., коли платіжне доручення вважається акцептованим за умови, якщо протягом визначеного часу (зазвичай 3 дні) покупець не відмовився від платежу. Позитивний А. передбачає письмову згоду покупця на сплату кожної платіжної вимоги. В окремих випадках А. товару може застосовуватись як санкція до постачальника, який порушує умови договору стосовно обсягів, комплектності чи якості. Оплата продукції може відбуватися лише після повної відповідності кількості, комплектності, якості продукції умовам, зазначеним у договорі (контракті).

АКЦЕПТ БАНКАМИ ТРАТТ (від латин, acceptus - прийнятий, нім. Bank - контора, італ. tratta - переказний вексель) - форма операційно-банківських розрахунків, якою передбачено, що постачальник при реалізації товару в кредит віддає перевагу операції, коли акцепт переказного векселя (тратти) був би здійснений великим банком. Метою цієї операції є гарантування обліку тратти будь-яким банком, оскільки фірма, що видала тратту, не завжди відома у фінансових колах, але вона забезпечує гарантію реальної реалізації банківської операції.

АКЦЕПТНИЙ БАНК (від латин, acceptus - прийнятий, нім. Bank - контора) - банк, що спеціалізується на кредитуванні зовнішньої торгівлі.

АКЦЕПТНИЙ КРЕДИТ (від латин, acceptus - прийнятий) -1. Кредит, який надається векселедержателю і виступає як гарантія. Кредитна угода складається з умовою використання переказного векселя, де виставник зазначає платіжника, який повинен акцептувати вексель - дати згоду провести оплату за умови, що до настання строку платежу за векселем клієнт внесе у банк суму, необхідну для погашення векселя. Векселедавець може використати проакцептований вексель як платіжний засіб за сплату різних своїх зобов'язань. 2. Кредит, який надається банком у вигляді тратт, що виставляються банку експортерами. Тут акцептом тратти виступає потужний банк, який не вкладає в акцептну операцію власні кошти, але зобов'язується сплатити тратту, тобто формально кредит надасться продавцем товару. Якщо позичальник не виконав своїх зобов'язань, тоді відповідно до вексельного права банк здійснює зворотну вимогу до векселедавця з примусовим стягненням відповідних грошових сум з позичальника. За надання А.к. банк стягує відповідний комісійний процент.

АКЦЕПТОВАНЕ ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ - доручення, яке забезпечене гарантованою (акцептною) оплатою. Використовується при розрахунках бюджетних організацій за одержані товарно-матеріальні цінності з транспортними організаціями, за поштові послуги. При А.п.д. з рахунку платника списують і декларують відповідну суму на окремому рахунку в банку покупця. Платник одержує Ал.д. і передає його постачальнику після одержання товарів чи виконання послуг. Постачальник (виконавець послуг) представляє доручення у банк для зарахування на свій рахунок і, відповідно, списання з рахунку, де містились акцептовані кошти.

АМАЛЬГАМАЦІЯ - (від фр. amalgalme - різнорідна маса, поєднання будь-чого) - злиття двох чи кількох колись самостійних банків, фірм. Це одна з форм централізації капіталу, яка реалізується через поглинання одного банку іншим (внаслідок конкурентної боротьби) чи утворення одного великого банку шляхом добровільного об'єднання кількох.

БАНК (від італ. banco - контора) - кредитно-фінансова інституція, що акумулює кошти, здійснює залучення та нагромадження вільних грошових коштів (вкладів) юридичних і фізичних осіб (пасивні операції), а також здійснює платіжні грошові операції та операції з цінними паперами. Проводить кредитування організацій, підприємств і населення (надає кредити, позики). Банківські структури беруть свій початок з XIV ст. (Італія, Німеччина, Нідерланди). Перший акціонерний Б. засновано в Лондоні (1694 p.). Банківська система в Україні почала формуватись із середини XVIII ст. (Львів, Київ, Харків, Одеса, Катеринослав, Херсон). В Україні створено широку мережу Б. Банківська система тут дворівнева і складається з Національного Б. та комерційних Б. різних форм власності. Національний банк України - центральний державний банк, що проводить єдину державну банківську фінансово-грошову політику щодо вартості (ціни, спів-розмірності) грошової одиниці, грошового обігу, системи кредитів, координує банківську систему загалом, визначає курс грошової одиниці співвідносно з валютами інших країн, організовує внутрішньодержавні і міжнародні банківські розрахунки. Він регулює валютний курс і кредити, контролює діяльність комерційних Б., забезпечує зберігання резервів і запасів грошових засобів, цінних паперів, золота і коштовностей. Він також обслуговує державний борг країни. Національний Б. називають ще "банком банків". Йому належить монопольне право на випуск грошей в обіг, а також випуск національних грошових знаків. Комерційні Б. - найчастіше недержавні банки, вони створюються на акціонерних чи пайових засадах і виконують широке коло банківських операцій, обслуговують переважно організації, підприємства, надають банківські послуги населенню, проводячи безготівкові та готівкові банківські операції. Основні функції комерційних Б.; надання кредитів, прийом депозитів (вкладів), ведення рахунків, виплата грошей за вкладами, купівля і реалізація цінних паперів, валюти та надання інших послуг. Комерційні Б. можуть бути спеціалізованими (ощадними, іпотечними, емісійними, інвестиційними, кліринговими тощо) та універсальними. Складають основу кредитної системи держави. Банківська діяльність в Україні регулюється Законом України від 30.09.91 р. "Про банки та банківську діяльність".

БАНК-ГАРАНТ (фр. garant - поручитель) - банк, який дає гарантію-поручительство (поруку) за свого клієнта - юридичну чи фізичну особу щодо дотримання (виконання) майнових (фінансових) зобов'язань свого клієнта перед третьою (юридичною чи фізичною) особою (стороною) щодо виконання умов договору (контракту), забезпечення кредиту, інвестиційних проектів. За цю послугу гарантоотримувач сплачує Б.г. певний відсоток від забезпеченої гарантією суми. Гарантії надаються при внутрішньодержавних і міждержавних фінансово-комерційних операціях. Поширеними є платіжні гарантії, коли Б.г. зобов'язується перед кредитором (експортером) відповідати за виконання платником (імпортером) його платіжних зобов'язань за контрактом. Б.г. може забезпечувати виконання інших договірних зобов'язань у грошовій формі (повернення авансу, виконання комерційних контрактів та ін.), надавати т. зв. контрактні гарантії.

БАНК ДІЛОВИЙ - різновид комерційних банків у Франції, що фінансують і довгостроково кредитують фірми. Від депозитних банків різняться тим, що останні спеціалізуються на короткотермінових операціях.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківські системи зарубіжних країн» автора Мельник П.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ЧАСТИНА І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ СИСТЕМ

  • 1.3. Види банків. Особливості діяльності комерційних банків

  • 1.4. Вплив банківських систем на темпи і пропорції економічного розвитку

  • Завдання і запитання для самоконтролю

  • Розділ 2. Банківські системи в економіці держави

  • ЧАСТИНА II. БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ РОЗВИНЕНИХ КРАЇН СВІТУ

  • Розділ 4. Банківська система Великобританії

  • 4.3. Функції комерційних банків та діяльність банківських об'єднань

  • 4.4. Основні операції комерційних банків та їх співпраця зі спеціалізованими фінансово-кредитними установами

  • Завдання і запитання для самоконтролю

  • Розділ 5. Банківська система Франції

  • Розділ 6. Банківська система Канади

  • Розділ 7. Банківська система Німеччини

  • 7.5. Асортимент банківських продуктів і послуг

  • 7.6. Роль банківського сектору Німеччини у сприянні розвитку малих і середніх підприємств

  • Завдання і запитання для самоконтролю

  • Розділ 8. Банківська система Японії

  • Розділ 9. Банківська система Італії

  • ЧАСТИНА III. БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇН

  • Розділ 11. Банківська система Білорусі

  • Розділ 12. Банківська система Республіки Казахстан

  • ЧАСТИНА IV. БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

  • Розділ 14. Банківська система Угорщини

  • Розділ 15. Банківська система Чехії

  • Розділ 16. Банківська система Словаччини

  • ЧАСТИНА V. МІЖНАРОДНА БАНКІВСЬКА СИСТЕМА

  • Розділ 18. Група Світового банку

  • Розділ 19. Міжнародний валютний фонд

  • Розділ 20. Банк міжнародних розрахунків

  • Розділ 21. Європейський банк реконструкції та розвитку

  • Розділ 22. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові установи

  • Розділ 23. Міжнародні клуби кредиторів

  • Розділ 24. Офшорний банківський бізнес

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
  • ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

  • ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи