Розділ 16. Банківська система Словаччини

16.1. Коротка історія розвитку банківської системи

Історія розвитку банківської системи Словаччини аналогічна до історичних аспектів Чехії, оскільки до 1993 року банківській сектор мав спільний початок. Діяльність банківської системи після розпаду Чехословаччини у сфері кредитування не відповідала потребам економіки і була перешкодою для її зростання. Умови кредитування в Словаччині у 1999 році для позичальників були достатньо важкі. Так, іпотечні кредити надавалися на умовах оплати високих відсотків з розрахунку 13 % річних. Уряд для полегшення доступу до іпотечних кредитів у кінці 1999 року виділив з державного бюджету на боніфікацію відсотків іпотечних кредитів 85 млн сл. кр., що дозволило знизити оплату за кредити до 7,5 % річних. У 2000 році на ці цілі було виділено 100 млн сл. кр. Пільгове кредитування здійснювали три державних банки: VUB, SLSP і "Істробанка".

Облікові ставки за короткостроковими кредитами, що надавалися словацькими комерційними банками, були достатньо високі і в середньому складали 25-30 % річних. Якщо до кризи серпня 1998 року у Росії Словацький "ВУБ-факторинг" здійснював страхування експортних кредитів в Російській Федерації за умови, що російський імпортер був клієнтом великого банку ("Ощадбанку РФ", "Інкомбанку", "Промбудбанку" і т.п.), то після кризи ця діяльність була повністю припинена.

До 1998 р. більшість підприємств у Словаччині була приватизована, але вони не були реструктуризован і. Через негативну платіжну дисципліну і збитковість ряду підприємств держбюджет мав певні труднощі з виплатою зарплати працівникам бюджетної сфери. Особливо складна ситуація склалася в банківській сфері, де державні банки акумулювали борги підприємств. У 2002 р. неповернення боргів банків склали 12 % від ВВП. Відповідно актуальними стали стабілізація банківського сектору, приватизація і прискорення реструктуризації підприємств і банків.

У зв'язку з цим, а також з метою виконання рекомендацій ЄС, уряд Словацької Республіки з 1999 року проводив роботу з підготовки процесу приватизації трьох найбільших банків Словаччини: "Вшеобецной Уверової Банки" (VUB), "Словенської Спорітельне" (SLSP) і "Інвестічной а Развоєвой Банки" (JRB), які займали за обсягом своїх активів відповідно 1,2'5 місця в рейтингу словацьких банків.

На попередньому етапі урядом Словацької Республіки у жовтні 1999 року для зміцнення фінансового становища визначених до приватизації банків було виділено з держбюджету 18,9 млрд сл. кр. на збільшення їх статутного капіталу, у т.ч. VUB -10,2 млрд, SLSP - 4,9 млрд і JRB - 3,8 млрд сл. кр. Сам процес приватизації відбувався у 2 етапи, починаючи з 2000року:

I етап - виставлення на продаж 67 % пакета акцій, що належали державі, в JRB,

II етап - до кінця 2000 року 51 % пакета акцій VUB і 100-відсотковий пакет акцій SLSP.

Приватизація та роздержавлення банківського сектору зумовили пожвавлення діяльності комерційних банків, а також жорстку конкурентну боротьбу за клієнтів.

16.2. Структура банківської системи та функції її складових елементів

16.3. Основні банківські продукти комерційних банків

Банківський сектор зацікавлений у наданні іпотечних кредитів. У 2004 році до 6 банків, які працюють у цьому сегменті ринку кредитів, додалися ще 3. Зростанню числа клієнтів сприяло збільшення розміру позик, зниження процентних ставок і конкуренція, що посилюється, між банками. Процентні ставки досить низькі, а умови надання кредитів визначаються нормативними актами. Раніше банки могли профінансувати 60 % вартості нерухомості, сьогодні - 70 %.

Ощадні і комерційні банки Словаччини на сьогодні надають кредити не тільки фізичним особам, але і товариствам власників квартир. Для отримання кредиту необхідний доказ можливості повернути гроші. Товариство може підтвердити свої зобов'язання з повернення кредиту здатністю організувати фонд експлуатації і ремонту, а також надавши, як гарантію, квартири окремих власників нерухомості.

Два ощадних банки в Словаччині здійснюють систему будівельних заощаджень, для якої характерні дві фази: перша - накопичення засобів протягом 6 років, друга - надання кредиту, рівного сумі накопичень. Згідно з цією системою людина індивідуально або товариство можуть відкрити спеціальний "Будівельний ощадний рахунок", на який протягом 6 років зараховуються щомісячні внески. Через шість років людина або товариство власників квартир можуть узяти в банку пільговий кредит на суму, рівну сумі заощаджень за внеском. Відсоткова ставка такого пільгового кредиту-4,7% на рік. Таким чином, через 6 років у розпорядженні товариства можуть виявитися значні засоби для здійснення програми ремонту або реконструкції житла. Якщо будівельний рахунок відкриває громадянин, держава щорічно виплачує йому премію 4-5 тисяч сл. крон, яка також зараховується на накопичувальний рахунок. Товариства як юридичні особи премій не отримують.

Банківська система Словаччини є надзвичайно привабливою для іноземних інвесторів. По-перше, вигідне географічне положення в самому центрі Європи. По-друге, відносно дешева робоча сила, робітники при цьому мають високу кваліфікацію і сумлінність. Але основна причина полягає у тому, що залучення іноземного капіталу для уряду цієї країни - є першочерговим пріоритетом.

Оскільки залучення прямих іноземних інвестицій (далі -ПІІ) є основним завданням словацького уряду, воно надає інвесторам інвестиційні стимули (допомоги в будівництві інфраструктури, пільги з податку на нерухомість та ін.), які становлять 21 % від загального запланованого обсягу інвестицій.

У 2000 р. словацький уряд почав реформу банківського сектору, яка складалася з таких трьох основних завдань: реструктуризація і приватизація трьох найбільших державних банків; реформування дрібних і середніх банків, а також посилення банківського нагляду і регулювання.

Трансакційні витрати, реклама, консалтинг при здійсненні цієї реформи були частково профінансовані міжнародними організаціями, а самі банки продані найбільшим іноземним банкам. Дохід, одержаний від приватизації банків, становив 42,7 млрд крон (приблизно 1,5 млрд амер. дол). До 2006 р. у країні залишився 21 банк (у 1998р. їх було 25), а частка іноземних інвесторів у сумарному капіталі банків склала 90 %. Замість збитків, що стійко генерувалися банківською системою в 1997-1999 pp., банки почали отримувати прибутки (у 2005 р. чистий прибуток дорівнював 410 млн амер. дол.).

Завдання і запитання для самоконтролю