Розділ «ЧАСТИНА IV. БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ»

Особливістю розвитку банківських систем Угорщини, Польщі, Чехії та Словаччини є те, що під час їх становлення вивчався досвід розвинених країн у даній галузі економіки. Нинішній стан сучасних банківських систем у країнах із ринковою економікою є результатом тривалого еволюційного процесу. Сама форма даної системи (як правило, дворівнева) не є випадковою, вона є наслідком тривалих практичних досліджень, спроб та помилок. Тому дані країни у процесі пристосовування банківської системи до сучасних умов господарювання використовують переваги досвіду розвинених країн.

Незважаючи на те що, в Чехії, Словаччині, Угорщині і Польщі почалося економічне зростання, а їх кредитні рейтинги перевищують російський, банківські сектори у країнах центральноєвропейської четвірки ще не досягли піку свого розвитку. Недорозвиненість банківської сфери стримує зростання виробничих компаній - їм доводиться покладатися тільки на власні ресурси. Позичкові засоби, як правило, в дефіциті. Лише в Польщі з минулого року спостерігається кредитний бум, який, в основному, зосереджений у сфері споживчого кредиту.

Банківські системи Угорщини, Польщі, Чехії, Словаччини мають такі основні подібні ознаки:

- реформи початку дев'яностих років виявилися половинчастими. Це пояснюється тісним взаємозв'язком із постсоціалістичними країнами, які розвиваються нерівномірно;

- банки поки що не в змозі підтримати економічне зростання, яке уже спостерігається. Таку ситуацію можна пояснити відсутністю чітких стратегічних планів розвитку банківських систем даних країн;

- з 2003 року відбувається друга хвиля приватизації банків. Даний процес дещо негативно вплинув на загальну позитивну тенденцію зростання ефективності діяльності банківської сфери, оскільки з приходом нового власника, як правило, розрооляються нові тактичні і стратегічні плани розвитку;

- основна ставка робиться на потужний західний фінансовий капітал. Даний вибір не завжди є позитивним у процесі становлення будь-якої економічної системи, включаючи й банківську, оскільки зменшується вплив з боку внутрішніх інвесторів на вибір основних управлінських рішень.

У зв'язку з цим можна зазначити, що стартових реформ і першої хвилі приватизації початку дев'яностих виявилося недостатньо для поступального швидкого розвитку банківського сектору в Угорщині, Польщі, Чехії. Розглянемо коротку історію та сучасний стан банківських систем даних країн.

Розділ 13. Банківська система Польщі

13.1. Основні етапи становлення банківської системи

13.2. Особливості функціонування центрального банку Польщі

Правовий статус, принципи організації і основи діяльності Національного банку Польщі (далі - ИБП) визначені Конституцією Польщі та Законом "Про Національний банк Польщі", що був прийнятий 29 серпня 1997 року. Він визначає сучасні форми польської банківської системи, а також структуру та обсяг діяльності центрального банку. Відповідно до закону НБП є центральним банком Республіки Польщі, має статус юридичної особи і право використовувати печатку із державним гербом, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності та перебуває у його повному господарському віданні.

НБП належить виключне право емісії грошових знаків Республіки Польща. Відповідно до Конституції основна роль Національного банку Польщі - це утримання стабільного рівня цін та зміцнення польської валюти. НБП регулює грошовий обіг у державі та рівновагу платіжного балансу. Також його діяльність полягає у наданні кредитів уряду, обслуговуванні державного боргу та касовому обслуговуванні бюджету.

Основними завданнями Національного банку Польщі є:

1) організація грошових розрахунків;

2) розпорядження девізними резервами;

3) ведення банківського обслуговування державного бюджету;

4) регулювання ліквідності банків та їх рефінансування;

5) формування умов, необхідних для розвитку банківської системи;