Розділ 2. Банківські системи в економіці держави

4) нагляд та контроль за діяльністю фінансових організацій.; Центральний банк як фінансовий агент уряду Виконуючи дану функцію, центральний банк є головним

банкіром та фінансовим консультантом уряду. При цьому він здійснює операції:

- веде розрахунки урядових установ та відомств, а також здійснює платежі за дорученням казначейства;

- проводить операції з емісії та розміщення на ринку нових випусків облігацій внутрішньодержавної позики (ОВДП);

- надає прямий касовий кредит за проханням уряду;

купує державні цінні папери для поповнення власного портфеля;

- виступає радником уряду та інших державних органів щодо фінансових та інших питань стосовно грошово-кредитної політики.

Необхідно пам'ятати, що дана функція фактично скасована на законодавчому рівні для центральних банків, які увійшли до складу системи європейських центральних банків. Вона виконується звичайними комерційними банками (див. Розділ 17).

Центральний банк як зберігай золотовалютних резервів країни

У межах цієї функції центральний банк займається збереженням дорогоцінних металів, які виступають гарантійно-страховим фондом міжнародних платежів. Крім того, він зберігає великі запаси міжнародних платіжних засобів, які необхідні для підтримки курсу власної валюти за допомогою інтервенцій на валютному ринку.

Центральний банк та грошово-кредитна політика У даному випадку основна мета центрального банку - збереження купівельної спроможності грошової одиниці та забезпечення ефективності системи грошових платежів та розрахунків. Також грошово-кредитна політика є однією з важливих частин макроекономічного регулювання, яка направлена на досягнення макроекономічного зростання та утримання низького рівня інфляції.

Виділяють такі основні інструменти, якими центральний банк регулює грошово-кредитну політику:

- зміна облікової ставки та норм обов'язкових резервів;

- операції на відкритому ринку цінних паперів (продаж та купівля державних зобов'язань);

- валютні інтервенції - продаж та купівля валюти на валютному ринку.

Ще одним складовим елементом банківської системи є комерційні банки, діяльність яких є основним підґрунтям для стабільного функціонування усієї системи. Комерційні банки інколи називають багатофункціональними, які здійснюють свою діяльність на ринку позичкових капіталів. Нині комерційні банки можуть надавати більше 200 видів різноманітних банківських продуктів та послуг, але і ця цифра не є остаточною, оскільки у процесі жорсткої конкурентної боротьби банки еволюціонують і створюють або вдосконалюють усі елементи своєї діяльності. На сьогодні термін "комерційний" означає "діловий" характер банку, який орієнтований на обслуговування усіх суб'єктів господарської діяльності. Однак виділяють три основні функції комерційного банку (депозитна, кредитна та розрахунково-касова). Без виконання хоча б однієї з цих функцій це буде вже небанківська фінансово-кредитна установа.

Депозитна функція. Дана функція полягає в акумулюванні тимчасово вільних грошових ресурсів клієнтів комерційних банків. Вона належить до пасивних операцій і є необхідною, оскільки величина строкових депозитних коштів впливає на основну кредитну політику банків.

Кредитна функція. Реалізація цієї функції полягає в ефективному розміщенні залучених коштів серед економічних суб'єктів, у яких виникла потреба у додаткових коштах на певний період.

Розрахунково-касова функція. Комерційні банки традиційно відіграють провідну роль в організації та здійсненні грошових розрахунків. У свою чергу, платіжний механізм є невід'ємним елементом ринкової економіки. Унаслідок реалізації цієї функції здійснюється забезпечення процесу обміну, а від чіткої і налагодженої роботи комерційних банків залежить і загальна ефективність функціонування усієї економічної системи. Про важливість та складність функції свідчить хоча б той факт, що на неї припадає не менше 2/3 усього операційного часу банківського персоналу.

Розглянувши класифікацію та функції усіх елементів банківської системи, можемо сказати про багатогранність усіх її структурних елементів, специфіку діяльності та залежності економіки від ефективної, раціональної і прозорої діяльності всіх складових елементів системи.