Розділ 2. Банківські системи в економіці держави

2.3. Організаційні банківські структури

Крім різноманітної класифікації, за якою комерційні банки можуть поділятися, вони різняться також і своєю організаційною структурою. Організаційна структура включає структуру самого банку, кількість відділів, спеціалізацію служб, склад керівництва, розподіл повноважень тощо.

Виділяють основні принципи побудов організаційних структур банку:

1) пірамідальний;

2) географічний;

3) функціональний;

4) спеціалізованих профіт-центрів;

5) холдинг-компаній;

6) матричний.

Пірамідальний принцип побудови структури банку характеризується простотою вертикальних зв'язків, прямим та безпосереднім підпорядкуванням відділів вищому керівництву банку. Як правило, така структура притаманна при відсутності активної боротьби конкуруючих установ, нерозвиненості або повної відсутності філіальної системи (рис 2.1).

Рис. 2.1. Організаційна структура комерційного банку, побудована за пірамідальним принципом

Особливістю географічного принципу є те, що відбувається поділ реалізації стратегічних і тактичних завдань. Так, якщо стратегічні проблеми вирішуються в головному представництві банку, то рішення тактичних питань передається за місцем розташування регіональних філіалів банку. Завдяки цьому відбувається розширення географії банківської діяльності. Одна з альтернативних схем, яка забезпечує розподіл функцій та посилення ролі відділень банку, має назву географічної структури (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Організаційна структура комерційного банку, побудована за географічним принципом

При функціональному принципі побудови комерційного банку структура управління організована на чіткому поділі функцій акумулювання ресурсів і способів їх використання. Основна перевага даного принципу полягає у чіткості поставлених завдань кожному структурному елементу (рис. 2.3).

Рис. 23. Організаційна структура комерційного банку, побудована за функціональним принципом

У комерційних банках, побудованих за принципом про* фіт-центрів, створюються спеціалізовані профіт-центри, які надають клієнтам набір певних фінансових операцій та послуг, що мають свої служби, апарат управління, калькуляцію витрат та отриманого прибутку (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Організаційна структура комерційного банку, побудована за принципом профіт-центрів

Спеціалізований профіт-центр може бути створений, наприклад, на основі відділу споживчого кредитування банку, функції якого значною мірою відокремлені, що і дає можливість достатньо чітко оцінити витрати і результати роботи даного відділу. Профіт-центри не є окремими юридичними особами, і їх прибутки включаються до загального балансу банку.

У банківських холдинг-компаніях досягається надзвичайно висока ступінь спеціалізації. Якщо організаційна структура побудована за даним принципом, то філіали холдингу володіють статусом юридичних осіб, на відміну від попереднього випадку. Банківський холдинг, відповідно до особливостей акціонерного капіталу, може контролювати небанківські фінансово-кредитні установи, які входять та взаємопов'язані з банківською діяльністю, а саме: іпотечні, фінансові, страхові, лізингові, факторингові компанії, страхові, пенсійні та інвестиційні фонди, інформаційні центри, аудиторські фірми. Тобто комерційний банк у даному випадку є власником мінімум 25 відсотків інших компаній і завдяки цьому бере участь у контролі їх діяльності (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Організаційна структура комерційного банку, побудована за принципом холдинг-компанії