Розділ 2. Банківські системи в економіці держави

Комерційні банки в ринковому господарстві найчастіше є приватними (за міжнародною термінологією поняття приватного банку відноситься не тільки до банків, що належать окремій особі, скільки до акціонерних і кооперативних банків). У централізованій системі господарювання комерційні банки, як правило, бувають державними.

За законодавством більшості країн у національних банківських системах допускається функціонування іноземних банків. У ряді країн (у Франції та ін.) діяльність іноземних банків не обмежується. У Росії, Канаді та інших країнах для іноземних банків вводиться певний коридор, у кількісних рамках якого вони можуть здійснювати свої операції. У Росії сукупний капітал іноземних банків не повинен перевищувати 15 %.

За правовою формою організації банки можна розділити на:

- товариства відкритого типу;

- товариства закритого типу;

- товариства з обмеженою відповідальністю.

За функціональним призначенням банки поділяють на:

- емісійні;

- депозитні;

- комерційні.

Емісійними є всі центральні банки, їх класичною операцією виступає випуск готівки в обіг. Вони не зайняті обслуговуванням індивідуальних клієнтів. Депозитні банки спеціалізуються на акумуляції заощаджень населення. Депозитна операція (прийом внесків) служить для даних банків основною операцією. Комерційні банки виконують усі операції, що дозволені банківським законодавством. Вони складають основне ядро другого щабля банківської системи ринкової економіки.

За характером операцій, що виконують банки, розрізняють:

- універсальні;

- спеціалізовані.

Універсальні банки можуть виконувати весь набір банківських послуг, обслуговувати клієнтів незалежно від спрямованості їх діяльності, як фізичних, так і юридичних осіб. До спеціалізованих банків відносять банки, що спеціалізуються на зовнішньоекономічних операціях, іпотечних кредитах, ощадних вкладах тощо. На відміну від універсальних банків спеціалізовані банки спеціалізуються на певних видах операцій.

Так, наприклад, у деяких країнах найчастіше декларується необхідність розвитку універсальних банків. Вважається, що універсальність діяльності сприяє диверсифікації і зменшенню ризиків, задовольняє потреби більшості клієнтів комерційних банків, оскільки надаються різноманітні види банківських продуктів. Універсальним банкам приділяють значну увагу в більшості європейських країн.

Ідея універсальної банківської діяльності розвивалася паралельно з розвитком спеціалізації банківського господарства. Така закономірність розвитку світової банківської спільноти. Прийнято вважати, що спеціалізація дозволяє банкам підвищувати якість обслуговування клієнтів, знижувати собівартість банківського продукту. Ідея спеціалізації більш характерна для банків США.

Світовий досвід свідчить, що банки можуть розвиватися як за лінією універсальності, так і за лінією спеціалізації. У тому і в іншому випадках банки можуть отримати значний прибуток, і лише клієнти банків можуть відповісти на питання: яка лінія розвитку виявиться кращою.

За галузями, що обслуговують банки, поділяють на:

- багатогалузеві;