Розділ «1.3. Види банків. Особливості діяльності комерційних банків»

Своєрідність банківських систем зумовлена великою кількістю банків, що функціонують у тій чи іншій країні. У загальному банки - це фінансові установи, що здійснюють різноманітні види операцій з грошима, цінними паперами та надають фінансові послуги суб'єктам господарювання. Банки випускають, зберігають, надають у кредит, купують і продають, обмінюють гроші і цінні папери, контролюють рух фінансових ресурсів, обіг грошей і цінних паперів, надають розрахунково-касові послуги. У зв'язку з такою різноманітністю банків їх можна класифікувати за певними ознаками.

Розрізняють два основних різновиди банків, які створюють рівневість у банківській системі - за системотворенням або за характером: центральний (емісійний) та комерційні банки.

Центральний банк - основний банк країни, що є емісійним центром, здійснює грошово-кредитну політику, регулює кредитні та валютні відносини, контролює діяльність комерційних банків, зберігає валютно-грошові резерви країни.

Комерційні банки - банки з різною формою власності, що виконують різноманітні види банківських операцій, які можна звести до трьох основних груп: пасивні (залучення коштів), активні (розміщення ресурсів) та розрахунково-касові.

За функціями, що виконують банки, поділяють на дві основні групи: універсальні та спеціалізовані.

Універсальний банк - кредитна установа, що здійснює усі основні види банківських операцій (депозитні, кредитні, фондові, інвестиційні, довірчі, розрахункові) та надає банківські послуги всім клієнтам незалежно від галузевої належності.

Спеціалізовані банки - комерційні банки, що виконують грошові та інші операції і надають фінансові послуги за певними напрямами банківської діяльності.

У свою чергу, спеціалізовані банки поділяються залежно від основних функцій, що вони виконують (ощадні, інвестиційні, інноваційні, іпотечні, клірингові та інші банки).

Ощадний банк - спеціалізований банк, основна діяльність якого полягає у проведенні депозитних операцій та кредитуванні населення.

Інвестиційний банк - спеціалізований банк, що здійснює інвестиційну політику шляхом купівлі акцій. Ресурси банку формуються за рахунок продажу власних акцій. Як правило, вони не проводять депозитні операції з населенням.

Інноваційний банк - спеціалізований банк, який здійснює інвестиційну політику, операції з кредитування венчурного капіталу, надає кредити підприємствам на оновлення основних фондів (обладнання), реалізацію науково-технічних програм. Удосконалення виробництва в основному за рахунок власних коштів, вкладів клієнтів, випусків власних акцій та облігації, запозичених в емісійних банках, залучення депозитів. Кредити таких банків, як правило, є середньо- і довгостроковими.

Іпотечний банк - банк, який спеціалізується на операціях з надання довгострокових кредитів під заставу нерухомості, в основному на будівництво житлових і виробничих споруд, під порівняно високі процентні ставки. Ці банки можуть здійснювати й пасивні операції - випускати іпотечні облігації. Залежно від напрямів кредитування іпотечні банки поділяються на земельні банки (надають кредити під заставу землі), меліоративні (кредити на меліоративні роботи), комунальні (банки, що надають кредити під заставу міської нерухомості).

Кліринговий банк - є членом розрахункової (клірингової) палати, надає банківські послуги - розрахунки за відкритими у ньому рахунками, супровід важливих комерційних проектів, придбання і реалізація цінних паперів тощо.

Банк розвитку - державна або приватна фінансово-кредитна установа, що сприяє вкладенню інвестицій в економіку, здійснює довгострокове кредитування у великих розмірах стратегічно важливих проектів.

За формою власності розрізняють: державні, змішані, міждержавні, акціонерні, неакціонерні, муніципальні, кооперативні, консорціуми} бант.

Державний банк - банк, що знаходиться в державній власності та управління яким здійснюють державні органи.

Змішані банки - це або банки, у яких бере участь іноземний капітал, або напівдержавні банки з участю державного і приватного капіталів.

Міждержавні банки - грошово-кредитні ресурси, які використовуються для проведення єдиної грошово-кредитної, а також соціальної і регіональної політики країн, що є членами банків. Наприклад, ресурси Європейського інвестиційного банку, Європейського фонду розвитку, Європейського банку реконструкції і розвитку, Міжнародного валютного фонду тощо.

Акціонерний банк - банк, статутний фонд якого складається з об'єднаних грошових засобів шляхом випуску й продажу акцій для спільної господарської діяльності та отримання прибутку. Акціонерний банк є юридичною особою і несе відповідальність за зобов'язаннями у межах власного капіталу (майна). Кожен акціонер відповідає у межах вартості його акцій. Управління акціонерним банком здійснюється виборним колективним органом (правлінням, радою директорів та ін.). Вищим органом управління - є збори його акціонерів. Контрольним органом - обрана зборами акціонерів наглядова рада (ревізійна комісія).