Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду

Оцінка і прогноз якості земель

• 5) хімічна деградація (озалізнення, окарбоначення, засолення, алюмінізація, підкислення та підлуження тощо);

• 6) вторинне заболочування;

• 7) вітрова і водна ерозії на осушених землях;

• 8) надмірне ущільнення верхніх горизонтів ґрунту;

• 9) забруднення грунтів важкими металами і залишками пестицидів;

• 10) радіонуклідне забруднення грунтів.

Виходячи з названих видів деградації, наведено перелік окремих критеріїв, що використовуються для оцінки агроекологічної ситуації на осушених землях (табл. 4.32). При цьому чітко розрізняють дві генетично відмінні групи осушених земель: мінеральні (заболочені глейові) і органогенні (торфові).

Таблиця 4.32

Критерії оцінки агроекологічного стану осушених земель

Види деградаціїКритерії (показники) оцінки
Ущільненість грунтуОб'ємна маса ґрунту та його шпаруватість.
Заболоченість та переосушення земельРівень залягання підґрунтових вод; строки відведення гравітаційних вод із верхнього 0-50 см шару ґрунту і початок весняних польових робіт на осушеному полі; вологість грунту, поява болотних рослин чи ксерофітів.
Дегуміфікованість ґрунтуЗапаси гумусу у верхньому 0-50 см шарі мінерального ґрунту, відхилення від норми.
Спрацювання осушених торфовищОсідання торфовища; відношення втрат органічних речовин з торфового покладу до накопичення перегною у верхньому 0- 50 см шарі ґрунту. Запаси сполук заліза і карбонатів у верхньому 0-50 см шарі ґрунту.
Засоленість ірунтівЗапаси токсичних солей у верхньому 0-30 см шарі ґрунту в період випітного режиму.
Декальцинація і кислотність ґрунтівФорми кислотності; pH-буферна ємність; вапняний потенціал.
Хімічне забрудненняВміст нітратів, фтору, міді, кадмію, цинку, свинцю, токсичної органіки тощо.
Радіонуклідне забрудненняЩільність радіації; накопичення цезію, стронцію і інших радіонуклідів.
Виробленість торфового покладуГлибина залишкового (після виробітку) торфу; наявність траншей (в % від відведеної для виробітку площі).
Еродованість ґрунтуЩорічні втрати дрібнозему і торфозему через розвиток ерозійних процесів.

Якщо переважна частина мінеральних земель зазнає менш відчутного негативного впливу на їх стан від проведення дренажних робіт, то торфові землі належать до екологічно дуже вразливих і процеси їх деградації залежно від режиму водорегулювання і напряму використання можуть розвиватись досить інтенсивно. Критерії оцінки агроекологічного стану осушених земель базуються як на окремих, так і на комплексних (інтегральних) показниках складу та властивостей грунтів, що формують той чи інший "малюнок" грунтового покриву.

Для визначення сприятливих, передкризових і кризових агроекологічних ситуацій на осушених землях проведено групування (класифікація) кількісних показників за ступенем їх вираженості (табл. 4.33). В основу групування покладені узагальнені дані фондових і літературних джерел та багаторічні результати експериментальних досліджень ННЦ "ІГА ім. О.Н. Соколовського" НААН України та інших наукових і навчальних закладів з морфології, агрофізичних та агрохімічних характеристик цілинних і осушених грунтів різного генезису та рівня продуктивності.

Передкризовий агроекологічний стан осушених земель оцінюється за трьома категоріями: слабо-, середньо- та сильновиражений з відповідними рівнями деградованості (табл. 4.33). Наведені нормативи пропонуються для використання в службах моніторингу, при передачі земель у приватну власність, оренду тощо. Наведена градація критеріїв є фактично нормативною базою для об'єктивної оцінки агроекологічної ситуації на осушених землях, яка вчасно інформує про необхідність запровадження профілактичних, оперативних (тактичних) та перспективних заходів щодо усунення деградаційних явищ, відтворення родючості осушених земель та їх раціонального використання.

Таблиця 4.33

Нормативна оцінка агроекологічного стану осушених земель

ДеградаціяОціночні критерії, показники, одиниці виміруНормативи оцінки етапу
ГрупиВидисприятливого jпередкризовогокризового
слабо вираженого jсередньо вираженого jсильно вираженого j
МеханічнаВітрова і водна ерозіяЗменшення глибини гумусових (торфових) горизонтів, в % від вихідної<1010-2020-4040-60>60
Ущільнення мінеральних грунтівОб'ємна маса, г/см2 для суглинкових грунтів<1,21,2-1,31,3-1,41,4-1,5>1,5
для супіщаних і піщаних грунтів<1,51,5-1,61.6-1.71,7-1,9>1.9
Загальна шпаруватість>5555-501 50-4545-40<40
Осадка торфовищЗменшеїгня глибини торфового покладу, см/рік<0,10,1-0,50,5-1,01,0-5,0>5
БіохімічнаДегуміфікація мінеральних грунтівЩорічне зменшення вмісту гумусу, %<0,20,2-0,50,5-0,70,7-1,0>1,0 · >20
Втрати органічних речовин через мінералізацію торфу, т/га, в середньому за рік<3,03-77-1212-20
Спрацювання торфовищНакопичення (вихід) перегнійних речовин в 0-50 см шарі на 1 тонну мінералізованого (втраченого) торфу, кг/га>400400-300300-200200-100<100
ХімічнаОзалізнення торфових грунтівВміст валових сполук заліза (Те2O3),%<44-88-1515-30>30
ОкарбоначенняВміст карбонатів кальцію (СаСО3), %<1010-1515-3030-40>40
Декальцинація і підкисленняВапняний потенціал (рН-0,5рСа), одиниць<4.54,5-3,53,5-3,03,0-2,5>2,5
Забруднення торфових грунтів міддюВміст міді, %<1010-2020-3030-40>40
РадіологічнаЗабруднення радіонуклідами мінеральних грунтівЩільність забруднення, Кі/кмг<0,40,4-1,01,0-5,05.0-15>15
торфових грунтів<0.2 1 0,2-0,50,5-1,00,1-5,0>5,0
Гідрологічна (торфові грунти )Вторинне заболочення осушених земельРівень залягання підгрунтових вод: в середньому за рік, см>7060-7050-6040-50<40
у весняний період, см>4545-3535-3030-20<20
Переосушення (аридизація) земельРівень залягання підгрунтових вод в середньому за рік, см<10000-120І120-14040-150>150

Будівництво осушувальних, а в даний час – осушувально- зволожувальних систем є високо енерго- і ресурсозатратним засобом покращення екологічного стану гігроморфних земель. Саме тому кожний конкретний проект гідротехнічної меліорації вимагає всебічного еколого-економічного обгрунтування. У цьому відношенні критеріям якості заболочених і болотних земель, рівню їх потенційної родючості належить провідне значення. Окупність затрат на меліорацію потенційно родючих земель у 3-4 рази вище, ніж на меліорацію земель низьких категорій якості (наприклад, лучних та лучно-болотних, солонцевих комплексів, перехідних і верхових торфовищ, зв'язнопіщаних та важкоглинистих глейових грунтів тощо). Стрибкоподібне зниження ефективності гідромеліорації якраз почалось з того часу, коли вичерпався фонд гідроморфних земель високих категорій якості і меліорація поширилась на землі низьких категорій. У даний час через це виникла навіть потреба в так званій ренатуралізації осушених земель низьких категорій якості і трансформації їх в землі іншого, більш раціонального використання та природоохоронні об'єкти.

Кризові ситуації на осушених землях створюються в результаті спрацювання торфовищ, дренування зв'язнопіщаних глеюватих ґрунтів, верхових і перехідних торфовищ, засолених заплавних земель і солонцевих комплексів, сильно озалізнених і карбонатних ґрунтів, забруднення ґрунтів важкими металами, залишками агрохімікатів, радіонуклідами, виникнення торфових пожеж і безсистемної виробки торфовищ. Осушені землі з кризовим агроекологічним станом мають місце майже у всіх регіонах їх поширення. Це землі радіоактивного забруднення, вироблених торфовищ і торфових згарищ, сильного озалізнення і окарбоначення осушених земель, переосушених та спрацьованих торфовищ, виходи на поверхню безплідної мінеральної породи, вторинного засолення осушених ґрунтів. Серед різних видів кризових ситуацій на осушених землях є види, які характерні тільки для певного геохімічного регіону (засолення, наприклад, для Лівобережного Лісостепу, алюмінізація для поверхнево оглеєних грунтів Прикарпаття і Закарпаття тощо) і види, які можуть мати місце у всіх без виключення природних регіонах осушених земель (наприклад, дегуміфікація грунтів, спрацювання торфовищ тощо). Значна частина осушених земель (до 10%) зазнала радіонуклідного забруднення. Площа вироблених торфовищ досягла 105 тис. га. Це непридатні для сільськогосподарського виробництва землі, які вимагають відповідної рекультивації та вибору напряму використання. Кризові ситуації мають місце в результаті знімання верхнього гумусового шару під час культуртехнічних робіт, що призводить до різко вираженої гетерогенності грунтового покриву (поява на поверхні світлих малопродуктивних плям грунтотворної породи).

За даними Держводгоспу України із всієї площі осушених земель в доброму меліоративному стані знаходиться 61,1%, задовільному – 32,9% і незадовільному – 6,0%. Ці дані не враховують всіх показників, які характеризують агроекологічний стан осушених земель, зокрема їх біопродуктивність і різні види грунтової деградації. Відповідно до категорій якості осушених земель визначається першочерговість їх реконструкції і модернізації (удосконалення систем водорегулювання), а також вибір характеру сільськогосподарського використання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Землі сільськогосподарського призначення

  • Землі лісового та природно-заповідного фонду

  • Землі водного фонду

  • Основні напрями поліпшення стану земель

  • ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ РОДЮЧОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Агрохімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Агрофізичні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Фізико-хімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ І ПРОГНОЗУ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Оцінка якості та паспортизація сільськогосподарських земель з використанням агроекологічного методу

  • Структура і зміст еколого-агрохімічного паспорта

  • Нормативи основних типових ознак еталонного ґрунту

  • Якісна оцінка ґрунтів методом спеціального бонітування

  • Оцінка гумусного стану земель з використанням балансового методу

  • Методика розрахунку балансу гумусу

  • Розрахунок статей надходження гумусу в ґрунт

  • Прогноз вмісту рухомих форм елементів живлення

  • Прогноз запасів продуктивної вологи в ґрунті

  • ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПІД ВПЛИВОМ ДЕГРАДАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

  • Вітрова ерозія

  • Протиерозійні заходи

  • Вплив техногенного забруднення на стан сільськогосподарських угідь та прогноз їх якості

  • Радіонуклідне забруднення

  • Заходи щодо поліпшення екологічного стану техногенно забруднених земель

  • Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду
  • Критерії та показники оцінки агроекологічного стану кислих та засолених земель

  • Заходи щодо покращення агроекологічного стану меліорованих земель

  • ЗЕМЛІ ВОДНОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями водокористування

  • Якість водних ресурсів і тенденція її зміни

  • Основні напрями поліпшення екологічної ситуації у сфері водокористування

  • ЗЕМЛІ ЛІСОВОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями використання лісових ресурсів та оцінка їх стану

  • Технології створення захисних лісових насаджень

  • Підвищення якості земель лісового фонду

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ ПРИДАТНОСТІ ЗЕМЕЛЬ ДО ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

  • Агроекологічна класифікація земель

  • Оптимізація розміщення сільськогосподарських культур і особливості формування сівозмін