• 6) ступінь підлуження грунтів;
• 7) ступінь забруднення грунтів фтором, важкими металами та іншими забруднювачами;
• 8) склад і вміст гумусу;
• 9) щільність складення й структурно-агрегатний склад грунтів;
• 10) ступінь прояву негативних екзогенних процесів (підтоплення та заболочування, ерозія та зсуви, гідроморфна трансформація грунтів та підгрунтя, просадки та суфозії).
Параметри показників та оцінку їх в балах наведено в табл. 4.20.
Таблиця 4.20
Показники та критерії оцінки еколого-меліоративного стану зрошуваних земель України
| Добрий та задовільний | Задовільний із загрозою погіршений | Незадовільний | Надто незадовільний · (кризовий) | |
| 1,0 | 5,0 | 25,0 | 125,0 | |
| Глибина залягання грунтових вод (ГВ) у відношенні до критичної (Нкр), м | > Нкр | = Нкр | <Нкр | - |
| Мінералізація ГВ, г/л, при глибинах > Нкр (> 5м), · < Нкр (до 5м) | <3.0 · <1.0 | >3.0 · 1,0-3.0 | 3.0-5.0 | >5,0 |
| Ступінь засоленості верхнього метрового шару грунту | незасолені | Слабо засолені та незасолені із слідами соди | середньо- засолені | сильно- засолені |
| Ступінь солонцюватості грунтів | не солонцюваті | слабосолоцюваті | середньо- солонцюваті | сильно- солонцюваті та солонці |
| Ступінь прояву негативних екзогенних процесів | відсутні | слабкий | середній | сильний і дуже сильний |
Треба відмітити, що прийнята в Держводгоспі України система оцінки меліоративного стану зрошуваних земель включає обмежений набір показників. Це, перш за все, якість поливних вод, глибина залягання та мінералізація підгрунтових вод, засоленість та солонцюватість грунтів.
Якість зрошувальних вод
Якість зрошувальних вод оцінюють за ДСТУ 2730-94 "Якість води для зрошення. Агрономічні критерії" і Відомчим нормативним документом ВИД 33-5,5-12-97 "Якість води для зрошення. Екологічні критерії". При цьому виділяють 3 класи придатності води для зрошення:
• 1-й клас – придатні;
• 2-й клас – обмежено придатні;
• 3-й клас – непридатні для зрошення.
Глибина залягання рівня грунтових вод (РГВ)
Оцінюють середню за вегетаційний поливний період глибину залягання грунтових вод: на зрошуваних землях, прилеглих до площ зрошення, а також в зонах впливу масивів зрошення тощо. Враховується РГВ першого від поверхні водоносного горизонту на період досліджень. Середню за поливний період глибину залягання РГВ розглядають відносно до "критичної" глибини (Нкр), тобто такої глибини, при якій утворюється оптимальний водно-повітряний режим для вирощування сільськогосподарських рослин й нема загрози вторинного засолення грунтів. Під Нкр мають на увазі середню за вегетаційно-поливний період глибину залягання РГВ, яку визначають з урахуванням мінералізації грунтових вод, гранулометричного складу грунтів та підгрунтя, характеру грунтового покриву та зволоженості території. Критичні глибини РГВ розроблено для степової зони України гідрогеолого-меліоративними експедиціями Держводгоспу України та ІГіМом за даними узагальнення багаторічного досвіду експлуатації зрошувальних систем. Для оцінки показника використовують режимні спостереження однорічного та багаторічного циклів, а також карти глибин залягання грунтових вод, які складено гідрогеолого-меліоративними експедиціями Держводгоспу, організаціями Держкомгеології України.
Мінералізація підґрунтових вод
Показник оцінюється тільки при глибинах залягання РГВ менше 5 м від поверхні землі. Для оцінки мінералізації грунтових вод використовують існуючу класифікацію Комітету ЮНЕСКО (табл. 4.21).
Визначають за результатами гідрохімічного випробування свердловин режимної мережі та стаціонарів гідрогеологомеліоративної служби Держводгоспу, гідрогеологічної стаціонарної мережі Держкомгеології.
Таблиця 4.21
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду“ на сторінці 2. Приємного читання.
