Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду

Оцінка і прогноз якості земель

• 6) ступінь підлуження грунтів;

• 7) ступінь забруднення грунтів фтором, важкими металами та іншими забруднювачами;

• 8) склад і вміст гумусу;

• 9) щільність складення й структурно-агрегатний склад грунтів;

• 10) ступінь прояву негативних екзогенних процесів (підтоплення та заболочування, ерозія та зсуви, гідроморфна трансформація грунтів та підгрунтя, просадки та суфозії).

Параметри показників та оцінку їх в балах наведено в табл. 4.20.

Таблиця 4.20

Показники та критерії оцінки еколого-меліоративного стану зрошуваних земель України

ПоказпикнКатегорії стану земель та оцінка, в балах
Добрий та задовільнийЗадовільний із загрозою погіршенийНезадовільнийНадто незадовільний · (кризовий)
1,05,025,0125,0
Глибина залягання грунтових вод (ГВ) у відношенні до критичної (Нкр), м> Нкр= Нкр<Нкр-
Мінералізація ГВ, г/л, при глибинах > Нкр (> 5м), · < Нкр (до 5м)<3.0 · <1.0>3.0 · 1,0-3.03.0-5.0>5,0
Ступінь засоленості верхнього метрового шару грунтунезасоленіСлабо засолені та незасолені із слідами содисередньо- засоленісильно- засолені
Ступінь солонцюватості грунтівне солонцюватіслабосолоцюватісередньо- солонцюватісильно- солонцюваті та солонці
Ступінь прояву негативних екзогенних процесіввідсутніслабкийсереднійсильний і дуже сильний

Треба відмітити, що прийнята в Держводгоспі України система оцінки меліоративного стану зрошуваних земель включає обмежений набір показників. Це, перш за все, якість поливних вод, глибина залягання та мінералізація підгрунтових вод, засоленість та солонцюватість грунтів.

Якість зрошувальних вод

Якість зрошувальних вод оцінюють за ДСТУ 2730-94 "Якість води для зрошення. Агрономічні критерії" і Відомчим нормативним документом ВИД 33-5,5-12-97 "Якість води для зрошення. Екологічні критерії". При цьому виділяють 3 класи придатності води для зрошення:

• 1-й клас – придатні;

• 2-й клас – обмежено придатні;

• 3-й клас – непридатні для зрошення.

Глибина залягання рівня грунтових вод (РГВ)

Оцінюють середню за вегетаційний поливний період глибину залягання грунтових вод: на зрошуваних землях, прилеглих до площ зрошення, а також в зонах впливу масивів зрошення тощо. Враховується РГВ першого від поверхні водоносного горизонту на період досліджень. Середню за поливний період глибину залягання РГВ розглядають відносно до "критичної" глибини (Нкр), тобто такої глибини, при якій утворюється оптимальний водно-повітряний режим для вирощування сільськогосподарських рослин й нема загрози вторинного засолення грунтів. Під Нкр мають на увазі середню за вегетаційно-поливний період глибину залягання РГВ, яку визначають з урахуванням мінералізації грунтових вод, гранулометричного складу грунтів та підгрунтя, характеру грунтового покриву та зволоженості території. Критичні глибини РГВ розроблено для степової зони України гідрогеолого-меліоративними експедиціями Держводгоспу України та ІГіМом за даними узагальнення багаторічного досвіду експлуатації зрошувальних систем. Для оцінки показника використовують режимні спостереження однорічного та багаторічного циклів, а також карти глибин залягання грунтових вод, які складено гідрогеолого-меліоративними експедиціями Держводгоспу, організаціями Держкомгеології України.

Мінералізація підґрунтових вод

Показник оцінюється тільки при глибинах залягання РГВ менше 5 м від поверхні землі. Для оцінки мінералізації грунтових вод використовують існуючу класифікацію Комітету ЮНЕСКО (табл. 4.21).

Визначають за результатами гідрохімічного випробування свердловин режимної мережі та стаціонарів гідрогеологомеліоративної служби Держводгоспу, гідрогеологічної стаціонарної мережі Держкомгеології.

Таблиця 4.21

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Землі сільськогосподарського призначення

  • Землі лісового та природно-заповідного фонду

  • Землі водного фонду

  • Основні напрями поліпшення стану земель

  • ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ РОДЮЧОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Агрохімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Агрофізичні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Фізико-хімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ І ПРОГНОЗУ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Оцінка якості та паспортизація сільськогосподарських земель з використанням агроекологічного методу

  • Структура і зміст еколого-агрохімічного паспорта

  • Нормативи основних типових ознак еталонного ґрунту

  • Якісна оцінка ґрунтів методом спеціального бонітування

  • Оцінка гумусного стану земель з використанням балансового методу

  • Методика розрахунку балансу гумусу

  • Розрахунок статей надходження гумусу в ґрунт

  • Прогноз вмісту рухомих форм елементів живлення

  • Прогноз запасів продуктивної вологи в ґрунті

  • ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПІД ВПЛИВОМ ДЕГРАДАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

  • Вітрова ерозія

  • Протиерозійні заходи

  • Вплив техногенного забруднення на стан сільськогосподарських угідь та прогноз їх якості

  • Радіонуклідне забруднення

  • Заходи щодо поліпшення екологічного стану техногенно забруднених земель

  • Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду
  • Критерії та показники оцінки агроекологічного стану кислих та засолених земель

  • Заходи щодо покращення агроекологічного стану меліорованих земель

  • ЗЕМЛІ ВОДНОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями водокористування

  • Якість водних ресурсів і тенденція її зміни

  • Основні напрями поліпшення екологічної ситуації у сфері водокористування

  • ЗЕМЛІ ЛІСОВОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями використання лісових ресурсів та оцінка їх стану

  • Технології створення захисних лісових насаджень

  • Підвищення якості земель лісового фонду

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ ПРИДАТНОСТІ ЗЕМЕЛЬ ДО ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

  • Агроекологічна класифікація земель

  • Оптимізація розміщення сільськогосподарських культур і особливості формування сівозмін