| Низькобуферні | Середньобуферні | Високобуферні | |||||||
| Важкі ґрунти[1] | |||||||||
| Не солонцюваті | <1 | <0,5 | >1,65 | <3 | <1 | >1,35 | <5 | <2 | >1,05 |
| Слабо-солонцюваті | 1-3 | 0,5-1 | 1,65-; 1,35 | 3-6 | 1-3 | 1,35-; 0,87 | 5-10 | 2-7 | 1,05-; 0,50 |
| Середньо- солонцюваті | 3-6 | 1-3 | 1,35-; 0,87 | 6-10 | 3-7 | 0,87-; 0,50 | 10-15 | 7-10 | 0,50-; 0,35 |
| Сильно-солонцюваті | >6 | >3 | <0,87 | >10 | >7 | <0,50 | >15 | >10 | <0.35 |
| Легкі грунти | |||||||||
| Не солонцюваті | <3 | <1 | >1,35 | <5 | <2 | >1,05 | <6 | <3 | >0,87 |
| Слабо-солонцюваті | 3-6 | 1-3 | 135-; 0,87 | 5-Ю | 2-7 | 1,05-; 0,50 | 6-12 | 3-8 | 0,87-; 0,44 |
| Середньо- солонцюваті | 6-10 | 3-7 | 0,87-; 0,50 | 10-15 | 7-10 | 0.50-; 0,35 | 12-16 | 8-12 | 0,44-; 0,27 |
| Сильно-солонцюваті | >10 | >7 | <0,50 | >15 | >10 | <0,35 | >16 | >12 | <0,27 |
Таблиця 4.26
Градація грунтів за протисолонцюючою буферністю
| Низько буферні | <2 | <6 |
| Середньо буферні | 2-10 | 6-10 |
| Високо буферні | >10 | >10 |
Якщо наведені показники вказують на різні ступені вторинної солонцюватості пріоритет надається вмісту увібраних Na++K+, % від суми катіонів. При цьому на підставі наявних даних припускають, що при слабкому ступені вторинної солонцюватості зниження урожаю складає в середньому до 15-20%, середньому – до 20-30%, сильному – до 40-50 % і вище. Відсутність матеріалів щодо просторової характеристики показника ступеня солонцюватості грунтів не дозволяє на даному етапі виконати його регіональне картографування і скласти відповідну карту. Тому при оцінці еколого-меліоративного стану земель показник враховано тільки в конкретних фіксованих точках за даними окремих стаціонарів з фактичним розвитком солонцюватих грунтів та в точках, де потенційно можливий процес осолонцювання.
Ступінь підлуження грунтів
Зрошення часто викликає зміну лужних характеристик грунтів. Природа підлуження при цьому різноманітна. Це засолення та осолонцювання ґрунтів, надходження соди з підгрунтових вод, поливи лужними водами тощо. Запропоновано градації грунтів за ступенем підлуження та токсичної лужності. Визначені рівні зниження врожайності при різному ступені підлуження: від 15-20% – при слабкому, до 30-50% – при сильному ступені. Розроблено градацію грунтів за ступенем підлуження за комплексом показників (табл. 4.27), які увійшли до діагностичних критеріїв ступеня деградації зрошуваних грунтів.
Таблиця 4.27
Градація грунтів за ступенем підлуження[2]
| pH | НСО32- | НСО3-Са | pH-pNa | |
| Слаболужні | 8,0-8,5 | <0,3 | 4,0-5,0 | |
| Середньо лужні | 8,5-9,0 | 0,3-0,9 | 1,0-2,0 | 5,0-5,5 |
| Сильно лужні | >9,0 | >0,9 | >2,0 | >5,5 |
Ступінь забруднення ґрунтів фтором і важкими металами. При зрошенні посилюється міграція важких металів та фтору по профілю грунтів. Ступінь забруднення грунтів важкими металами оцінюють за сумарним показником ступеня забруднення Zc, а також шляхом порівняння фактичного їх вмісту з фоновим та гранично допустимими концентраціями. Вміст водорозчинного фтору оцінюють за градацією, представленою в таблиці 4.28.
Таблиця 4.28
Градація зрошуваних грунтів за вмістом водорозчинного фтору[3]
| <3 | Низький |
| 3-6 | Середній |
| 6-9 | Високий |
| 10 | ГДК |
| >10 | Забруднений ґрунт |
Вміст і склад гумусу
За даними деяких дослідників (С.А. Балюка та ін.) зрошення викликає в одних випадках безперервне зниження вмісту гумусу, в інших – залишається без змін або збільшується. Пропонується за гранично допустиму норму зменшення вмісту гумусу вважати 20 % від його вмісту у вихідних грунтах (до початку зрошення або на незрошуваних грунтах) й відносити ці грунти до сильнодеградованих.
Зміна агрофізичних властивостей
При зрошенні в більшості випадків спостерігається зміна агрофізичних властивостей. При цьому орний шар зрошуваних грунтів стає більш щільним, брилистим, його шпаруватість і водопроникність зменшується. Як показник зміни агрофізичних властивостей зрошуваних грунтів доцільно використовувати структурно-агрегатний склад (вміст повітряно-сухих та водостійких агрегатів) і щільність складення орного шару.
Ступінь прояву негативних екзогенних процесів
Ступінь прояву або ураженості території негативними екзогенними (геологічними та техногенними) процесами оцінюють за коефіцієнтом просторової ураженості (Кn), який відображує частину площі, яку охоплює той чи інший процес в межах досліджуваної території (регіонально-типової області або окремої її частини). Коефіцієнт просторової ураженості розраховується за формулою:
де:
– коефіцієнт просторової ураженості;
– площа, яка охоплена тім чи іншим процесом;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду“ на сторінці 4. Приємного читання.
