Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду

Оцінка і прогноз якості земель
Ступінь солонцюватостіБуферпість грунтів
НизькобуферніСередньобуферніВисокобуферні
Важкі ґрунти[1]
Не солонцюваті<1<0,5>1,65<3<1>1,35<5<2>1,05
Слабо-солонцюваті1-30,5-11,65-; 1,353-61-31,35-; 0,875-102-71,05-; 0,50
Середньо- солонцюваті3-61-31,35-; 0,876-103-70,87-; 0,5010-157-100,50-; 0,35
Сильно-солонцюваті>6>3<0,87>10>7<0,50>15>10<0.35
Легкі грунти
Не солонцюваті<3<1>1,35<5<2>1,05<6<3>0,87
Слабо-солонцюваті3-61-3135-; 0,875-Ю2-71,05-; 0,506-123-80,87-; 0,44
Середньо- солонцюваті6-103-70,87-; 0,5010-157-100.50-; 0,3512-168-120,44-; 0,27
Сильно-солонцюваті>10>7<0,50>15>10<0,35>16>12<0,27

Таблиця 4.26

Градація грунтів за протисолонцюючою буферністю

Буферність грунтуВміст СaСО3,%Активність іонів кальцію, м- екв/л грунтового розчину
Низько буферні<2<6
Середньо буферні2-106-10
Високо буферні>10>10

Якщо наведені показники вказують на різні ступені вторинної солонцюватості пріоритет надається вмісту увібраних Na++K+, % від суми катіонів. При цьому на підставі наявних даних припускають, що при слабкому ступені вторинної солонцюватості зниження урожаю складає в середньому до 15-20%, середньому – до 20-30%, сильному – до 40-50 % і вище. Відсутність матеріалів щодо просторової характеристики показника ступеня солонцюватості грунтів не дозволяє на даному етапі виконати його регіональне картографування і скласти відповідну карту. Тому при оцінці еколого-меліоративного стану земель показник враховано тільки в конкретних фіксованих точках за даними окремих стаціонарів з фактичним розвитком солонцюватих грунтів та в точках, де потенційно можливий процес осолонцювання.

Ступінь підлуження грунтів

Зрошення часто викликає зміну лужних характеристик грунтів. Природа підлуження при цьому різноманітна. Це засолення та осолонцювання ґрунтів, надходження соди з підгрунтових вод, поливи лужними водами тощо. Запропоновано градації грунтів за ступенем підлуження та токсичної лужності. Визначені рівні зниження врожайності при різному ступені підлуження: від 15-20% – при слабкому, до 30-50% – при сильному ступені. Розроблено градацію грунтів за ступенем підлуження за комплексом показників (табл. 4.27), які увійшли до діагностичних критеріїв ступеня деградації зрошуваних грунтів.

Таблиця 4.27

Градація грунтів за ступенем підлуження[2]

Назва ґрунтівПоказники
pHНСО32-НСО3-СаpH-pNa
Слаболужні8,0-8,5<0,34,0-5,0
Середньо лужні8,5-9,00,3-0,91,0-2,05,0-5,5
Сильно лужні>9,0>0,9>2,0>5,5

Ступінь забруднення ґрунтів фтором і важкими металами. При зрошенні посилюється міграція важких металів та фтору по профілю грунтів. Ступінь забруднення грунтів важкими металами оцінюють за сумарним показником ступеня забруднення Zc, а також шляхом порівняння фактичного їх вмісту з фоновим та гранично допустимими концентраціями. Вміст водорозчинного фтору оцінюють за градацією, представленою в таблиці 4.28.

Таблиця 4.28

Градація зрошуваних грунтів за вмістом водорозчинного фтору[3]

Вміст водорозчинного фтору, мг/кг ґрунтуРівень вмісту фтору
<3Низький
3-6Середній
6-9Високий
10ГДК
>10Забруднений ґрунт

Вміст і склад гумусу

За даними деяких дослідників (С.А. Балюка та ін.) зрошення викликає в одних випадках безперервне зниження вмісту гумусу, в інших – залишається без змін або збільшується. Пропонується за гранично допустиму норму зменшення вмісту гумусу вважати 20 % від його вмісту у вихідних грунтах (до початку зрошення або на незрошуваних грунтах) й відносити ці грунти до сильнодеградованих.

Зміна агрофізичних властивостей

При зрошенні в більшості випадків спостерігається зміна агрофізичних властивостей. При цьому орний шар зрошуваних грунтів стає більш щільним, брилистим, його шпаруватість і водопроникність зменшується. Як показник зміни агрофізичних властивостей зрошуваних грунтів доцільно використовувати структурно-агрегатний склад (вміст повітряно-сухих та водостійких агрегатів) і щільність складення орного шару.

Ступінь прояву негативних екзогенних процесів

Ступінь прояву або ураженості території негативними екзогенними (геологічними та техногенними) процесами оцінюють за коефіцієнтом просторової ураженості (Кn), який відображує частину площі, яку охоплює той чи інший процес в межах досліджуваної території (регіонально-типової області або окремої її частини). Коефіцієнт просторової ураженості розраховується за формулою:

де:

– коефіцієнт просторової ураженості;

– площа, яка охоплена тім чи іншим процесом;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Землі сільськогосподарського призначення

  • Землі лісового та природно-заповідного фонду

  • Землі водного фонду

  • Основні напрями поліпшення стану земель

  • ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ РОДЮЧОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Агрохімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Агрофізичні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Фізико-хімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ І ПРОГНОЗУ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Оцінка якості та паспортизація сільськогосподарських земель з використанням агроекологічного методу

  • Структура і зміст еколого-агрохімічного паспорта

  • Нормативи основних типових ознак еталонного ґрунту

  • Якісна оцінка ґрунтів методом спеціального бонітування

  • Оцінка гумусного стану земель з використанням балансового методу

  • Методика розрахунку балансу гумусу

  • Розрахунок статей надходження гумусу в ґрунт

  • Прогноз вмісту рухомих форм елементів живлення

  • Прогноз запасів продуктивної вологи в ґрунті

  • ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПІД ВПЛИВОМ ДЕГРАДАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

  • Вітрова ерозія

  • Протиерозійні заходи

  • Вплив техногенного забруднення на стан сільськогосподарських угідь та прогноз їх якості

  • Радіонуклідне забруднення

  • Заходи щодо поліпшення екологічного стану техногенно забруднених земель

  • Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду
  • Критерії та показники оцінки агроекологічного стану кислих та засолених земель

  • Заходи щодо покращення агроекологічного стану меліорованих земель

  • ЗЕМЛІ ВОДНОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями водокористування

  • Якість водних ресурсів і тенденція її зміни

  • Основні напрями поліпшення екологічної ситуації у сфері водокористування

  • ЗЕМЛІ ЛІСОВОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями використання лісових ресурсів та оцінка їх стану

  • Технології створення захисних лісових насаджень

  • Підвищення якості земель лісового фонду

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ ПРИДАТНОСТІ ЗЕМЕЛЬ ДО ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

  • Агроекологічна класифікація земель

  • Оптимізація розміщення сільськогосподарських культур і особливості формування сівозмін