Там лоза і шувар шелестить.
ІДо й казати, краса! Та чому я тужу?
Чом на серці моїм так багато жалю?
Тут і люди… про них я пізніше скажу…
Долі їхньої я не люблю!
Але як не любити свою сіножать,
Пісню рідних батьків, сивобрових матусь,
Свою хату, свій сад і вітри, що кричать, —
Таж то зойк, таж то крик, що живе Білорусь!
* * *Могутні душі бачив я: їм буря-вогнетвориця
Всміхалася, співаючи,
Щоб вийшли та боролися;
Боролися з неправдою,
Боролися з оковами,
З кайданами пекельними,
Що з кістяків наковані.
І вийшли люди битися
З неправдою кривавою,
Та всі в бою загинули,
Назавжди вкриті славою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Найкраща поезія» автора Янка Купала на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЦЕ ТОЙ КРИК, ЩО ЖИВЕ БІЛОРУСЬ!“ на сторінці 4. Приємного читання.