Постать невижата, згноєна сльотами,
Колос, прибитий дощами болотними,
З тванню змішався, лежить, пропада;
Мітлами снопики бідні валяються,
Вітром позривані, зерня зростається…
Нивко-сирітонько наша… Біда!
Скільки ж то поту й кривавиці гнаними
Вкладено в поле невродне селянами,
Скільки зітхань, клопотань та мольби!
Гляньте – все знищено злою негодою,
Дивиться небо на землю з погордою,
Небо не чує ні скарг, ні клятьби.
Серце забутих від болю аж схлипує,
Доля нещасного нивами нипає, —
Ради-підмоги не видно й не чуть.
Думи здіймаються хвилями повені —
Що ж бідаки, хлібороби згаровані
Холодом, голодом зимнім, почнуть?!
Білий сніжок пеленою вже стелиться,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Найкраща поезія» автора Янка Купала на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „НАД НИВОЮ В НЕПОГОДУ“ на сторінці 1. Приємного читання.