Розділ «ЛІТО»

Ех ти, літо з гарячими бурями!

Оживляєш і поле, і луг.

Розлучуся з думками похмурими,

Вийду з хати, погляну навкруг.

Шум стоїть над густою дібровою,

Ніби рада про щось там іде;

Потічок гущиною вільховою

Шелепоче, мов нитку пряде.

Розпласталися ниви, мов килими, —

А над нами небесна яса!

Там жита з колосочками білими,

Там срібло молодого вівса.

Колосок з колоском понад нивами,

Розмовляючи, в далеч ідуть;

Співи жайворонків переливами

Присипляють, а сну не дають.

Ти приліг, а все небо аж світиться,

І так легко тобі на душі…

Хто з вас, хто не любити насмілиться