Розділ «Я ЛЮБЛЮ»

Я люблю наших нив золотину

І сповиті у зелень луги,

Шум похмурих борів навкруги,

Дзвін джерел у серпневу годину…

Я люблю в наших селах стоги,

Вкриту мохом убогу хатину,

Свій народ – цю прив’ялу квітину,

Цілий край, що мені дорогий.

Я люблю ясні очі і груди, —

Від дівочої гину краси,

І болить мене серце сумне.

Кличу, зву, ніби йду поміж люди,

Але чують мій клич лиш ліси,

Клич: «Хто любить, хто ж любить мене?!»

1912