Розділ «МОЯ ДОЛЯ»

Моя доле, важка доле,

Щоб ти луснула була!

Щоб од мене в чисте поле

Ти назавжди утекла!

Чом же ти, похмура й люта,

Мені щастя не даєш?

Чом, гірка, немов отрута,

Мені смерті не пошлеш?

Так мене постійно мучиш,

Ніби душу в пеклі чорт;

Так ти серце моє сушиш,

Що вже висох я, мов хорт!

Не даєш ти супокою

Ні вночі, ні вдень мені.

Тінь небіжчика! За мною

Водиш помисли сумні.

Де не вирвусь, не полину,

Щоб хоч трохи ліпше жить,

Позад себе оком кину —