Розділ «СІВАЧЕВІ»

Вже літо відходить. Палає

Подекуди листя червоне;

Сівач – у коробці насіння —

Виходить на зорані гони.

І повною жменею жито

По ниві сівач розкидає,

Ховає в земельку надію,

Що буде з посіву? Не знає.

Чи праця його від хробаччя

Загине, дощами залита?

Чи сніг її спарить весною,

Чи град її виб’є за літа?

Чи знищать те збіжжя пожежі,

Як спеки настануть серпневі?..

Недобрі думки, ох, недобрі

Приходять на ум сівачеві.

Та він на оте не зважає, —

Пора весняна чи осіння, —

Він оре, він ходить за плугом,