Розділ «МУЖИК»

Життя моє трудне й нужденне,

І, скільки світу, кожен звик

Гордити мною, кпити з мене, —

Бо я мужик, дурний мужик.

Я підписатися не вмію,

Не ходить гладко мій язик,

Бо вічно я орю та сію, —

Бо я мужик, дурний мужик.

Я з праці хліб свій добуваю,

Зношу лайливий, грубий крик.

Я рідко-рідко свято знаю, —

Бо я мужик, дурний мужик.

Нема за що купити солі,

Ні залатати черевик,

І діти в мене босі й голі, —

Бо я мужик, дурний мужик.

Залиті потом мої очі,

Світ радості для мене зник,

Як віл, працюю дні і ночі, —