Розділ «З ПІСЕНЬ ПРО РІДНИЙ КРАЙ»

Де не глянь, печальна всюди

Наша Білорусь.

Янка та Симонка – люди,

Птиці – шпак та гусь.

Поле – гори та каміння,

Чорні валуни.

Сіножать – одне коріння,

Пні та купини.

Хоч працюй несамовито,

Ця невдячна рінь

З кукілями родить жито,

З ріпаком – ячмінь.

Тут садочків не видати;

Скрізь одноманіть.

Лиш берізка біля хати

Тичкою стоїть.

Села бідні, люд убогий,

Все навкруг сумне.

В личаках гнояться ноги,