Розділ 12

— І, звісно, нас не займатимуть поліцейські патрулі, бо номери цього фургона зараз не ті, що були до його переходу в нашу власність.

— Саме так. Про крадіжку доповіли місцевій поліції, але пошуки не зайдуть надто далеко: цього ранку машину знайдуть біля її стоянки. Нові номери буде розчинено у фарборозчиннику, лічильник відкручено назад так, що він покаже лише нетривалу поїздку злодіїв. Якщо хлібний фургон, як цей, помітять у віддалених містах Біт О’Хевен, ніхто не здогадається пов’язати його з тим фургоном. Тож цей слід заведе у глухий кут. Усі інші також.

Слон ковтнув цю інформацію разом із останніми бататами та старанно облизав пальці:

— Прекрасно. Я сам не вигадав би краще. Проте подорож однаково небавом стане небезпечною — поліція шукатиме нас по всій країні. Пункт нашого призначення — Білльвілль, чи не так?

— Так, у мене там штаб-квартира і місце, де я тебе переховуватиму. Я не просто так запитував про твої смаки щодо їжі. Маю намір поселити тебе в автоматизованому Максвайні, допоки метушня трохи вщухне.

Його брови від здивування злетіли на лоб, і я помітив, як він занепокоєно глипнув на викинуті обгортки. Утім, Слон був достатньо поміркованим, щоб не висловлювати своїх побоювань уголос. Я поквапився заспокоїти його:

— Я сам так колись робив. Мав певні непорозуміння з поліцією…

— Ніщо не порівняти з Федеральною в’язницею. Я прошу вибачення за свої непрохані думки. Не хотів тебе образити.

— Чудово. Мої максвайнівські пригоди трапилися одного вечора, коли поліція мало мене не спіймала. Я зламав замок службового входу місцевого Максвайну, того самого, у який навідаєшся ти, і переслідувачі загубили мій слід. Я чекав, поки вони підуть, і тим часом вивчив приміщення. Чудово! Повна автоматизація — рішення єдиної проблеми, з якою стикаються мережі фастфуду, наймаючи та навчаючи персонал. Люди розумні й жадібні. Навчившись своєї роботи, вони вимагають більшу зарплатню. Вирішення цієї проблеми — позбутися людей у персоналі.

— Прекрасне рішення. Якщо ти більше не хочеш чорносливу, я дзьобну один чи два, доки слухатиму твою захопливу документальну оповідь.

Я передав йому сумку з їжею та розповідав далі:

— Усе механізовано. Клієнт замовляє, відповідна їжа надходить із морозильника до суперпотужної пічки, що її миттєво підігріває до нормальної температури. Ці пічки настільки потужні, що підготують до вживання повністю замороженого свинобраза за дванадцять мікросекунд.

— Дивовижно!

— Напої подають із тією ж блискавичною швидкістю. Клієнт тільки-но завершує говорити, а його замовлення вже готове та чекає біля металевих дверцят роздатчика, поки він заплатить. Обладнання повністю механізоване, надійне, його нечасто торкається людська рука (власне, раз на тиждень, коли механік перевіряє обладнання). Запаси замороженої їжі теж поповнюють раз на тиждень, але, щоб вантажівки не стояли у черзі, різні продукти довозять у різні дні.

— Усе зрозуміло, — вголос сказав Слон. — Тепер хтось поселиться у технічній камері. Поповнення запасів заморожених продуктів відбуватиметься зовні, тож на мою житлову площу ніхто не зазіхатиме. У день перевірки обладнання, доки техніки зроблять свою справу, мешканець може з комфортом перечекати у морозильній камері. Думаю, там є спільні двері, що легко знайти. Ага, холодильник, це пояснює купу теплих речей, які я знайшов у своєму одязі. Але чи є там застережні заходи на випадок відмови обладнання?..

— Сигналізація спрацьовує у центральному ремонтному депо, коли з’являється технік. Я влаштував так, щоб вона звучала й у кімнаті: це дасть досить часу для втечі. Ще я розробив застережні заходи на випадок неочікуваних візитів персоналу. Сигналізація спрацює, щойно ключ встромлять у замок, потім замок заїсть точно на шістдесят секунд. Запитання?

Він засміявся, поплескуючи мене по плечу:

— Чи таке буває? Ти подумав про все. Можу я спитати, чи є там чим зайнятися і, висловлюючись делікатно, як задовольнити санітарні потреби?

— Портативний відеоскоп і бібліотека біля твоєї ковдри. Усе для санітарних потреб передбачено для механіків.

— Більше не маю про що просити.