Розділ четвертий Пророцтво починає збуватися

Молода жінка з довгим темним волоссям, що спадало на плечі, підняла голову і приязно подивилася на Кароліну своїми великими чорними очима, які більше були б на місці, як подумав Джо, на обличчі іспанської танцівниці, а не англійського археолога. Як вона називається? — подумав він. — Сандерс? Так, здається Сандерс…

— Як ти собі уявляєш кількість учасників експедиції і час перебування на Керосі? У нас усіх є найрізноманітніші обов’язки, а така поїздка не була у нас запланована на цей рік, правда?

— Я знаю, Мері, — виразно засмутилася Кароліна. — Але ж я не можу запропонувати варіант, який би суперечив інтересам нашого колективу. Я подумала, що ми могли би поїхати туди всі разом і провести на острові три-чотири тижні, в залежності від того, чи наше триваліше перебування там буде мати смисл. Якщо говорити про час, то… — вона злегка запнулася — в серпні наш Інститут фактично об’являє канікули і… Не знаю, чи професор згодиться з цим?

Кароліна подивилася на Гуго Лі напівзапитливо, напівблагально.

— В серпні! — закричав симпатичний загорілий молодий чоловік, який сподобався Алексові з першого погляду. Він мав красивий випуклий лоб мислителя і швидкі інтелігентні очі, які в цей момент підніс до неба, піднімаючи одночасно в тому ж напрямі і руки, виражаючи таким жестом комічний жах. — В серпні я буду ловити рибу в Шотландії! І не знаю такої сили, яка могла б мене від цього утримати!

Незважаючи на таке категоричне заперечення, він повільно опустив руки, а потім запитливо подивився на професора.

— Саймон Карузерс проти, — сказав Гуго Лі. — Хто ще хоче щось сказати? Ти, Джоне? — він подивився на низького, атлетично збудованого блондина, лице якого було майже закрите великими випуклими окулярами в товстій оправі з темного рогу. — Ти також хочеш ловити рибу в серпні?

— Гидота, — тихо, але з почуттям сказав атлетичний блондин, — не їм риби, не ловлю, і риба мене не цікавить ні в якій іпостасі, за винятком однієї: коли вона намальована на красивій старій вазі.

— Колега Меллоу висловився щодо риби, — професор розвів руками. — Але нас цікавить його думка щодо пропозиції колеги Бекон.

— Якщо ви питаєте мене про мою думку, то щиро кажучи, я не бачу ніяких перешкод. Якщо щедра покійниця записала нам таку масу грошей, а Кароліна була така люб’язна, що розшифрувала той дивний папірус, я не бачу причини, що перешкодила б мені провести принаймні частину відпустки на якомусь з грецьких островів, а чим більше він безлюдний, тим краще. Ми всі знаємо, як то приємно працюється серед тисяч туристів.

Атлет іронічно посміхнувся, зняв окуляри, акуратно витер їх і знов почепив на ніс.

— Памела і Роберт Гордони? — Професор простягнув руку, взяв у Кароліни листок з перекладом рукопису Перімоса і, поклавши на столі перед собою, почав читати, час від часу поглядаючи в її сторону.

Вигляд Роберта Гордона був найближчим до того, що Алекс схильний був прийняти за тип молодого британського науковця. Гордон був худорлявий, стриманий, майже лисий. Його череп прикрашало кільце коротко підстриженого ясного волосся, що з-над вух втікало до тилу голови. Джо дивився на його дружину. Була дуже красива, світла, спокійна, одна з тих жінок, котрі ніколи голосно не кричать, а коли бувають дуже рознервованими, говорять спокійніше, ніж звичайно Типова, добре вихована і доглянута англійка, що походить з середини суспільної драбини і має всі вади і достоїнства свого кола. Алекс не любив ні того кола, ні таких жінок.

— Ми згідні з Джоном, — сказав Роберт Гордон, поговоривши очима з дружиною, котра легенько кивнула головою. — Зрештою, для нас це майже нічого не міняє, бо ми й так збиралися на час відпустки поплавати по Середземному морю.

— Ба! Яхта! — коротко промовив Карузерс, що могло однаково добре означати як безмежну пошану до людей, що володіють яхтою, так теж і безмежну погорду до них.

Професор зиркнув в сторону Алекса, і в цей короткий момент Джо побачив у його очах майже хлопчачу веселість. Так, було ясно, що Лі вважав усіх своїх учнів за великих дітей і може власне тому так поважно питав у них про їх думку.

— Гм… — професор задумався. — То правда, що ми могли б признати серпневе перебування на Керосі за дуже приємний спосіб проведення вільного часу, якби не зобов’язання, яке ми візьмемо на себе. Не може бути мови, очевидно, про ліниві дні, наповнені купанням і довгим лежанням на сонці… Хоч ті з нас, які люблять, наприклад, ловити рибу, могли б займатися тим в свій вільний час. З іншого боку, порядок такий, що я повинен розіслати цей папірус до ряду комісій, котрі рік чи й довше будуть думати над необхідністю такої експедиції. Пізніше, в разі прихильної оцінки тих комісій, я буду змушений назбирати гору теоретичної документації тут, в Лондоні, і розпочати переписку з істориками, географами, петрографами і рядом інших фахівців як у нас, так і за кордоном. Пізніше я ще міг би запропонувати палаючій жагою діяльності Кароліні написати твір під заголовком: «Можливі вигоди, що їх могла би дістати наука від грунтовного дослідження поверхні і надр острова Керос». Ба, може мені навіть вдалося б досягти того, що через кілька років той твір прочитав би Хтось, Хто Має Значення і Авторитет. Як сивий, досвідчений професор, що хоче спокійно піти на пенсію, я повинен би саме так поступити. Але я не вмію старіти достойно. Скажу вам по секрету, цей папірус зачарував мене. А те несподіване пожертвування виглядає майже як акт Провидіння. Тому я вважаю, що ми повинні туди поїхати. Зрештою, так добре підібраній групі молодих фахівців необхідний солідний спільний тренінг на трудній місцевості. Чи хтось з вас хоче ще щось додати?

— Ні, — сказав по паузі Карузерс. — В кінці кінців то є острів, і повинна там бути якась риба.

— Тільки я боюся, що тобі доведеться купити собі шлюпку, — містер Меллоу витер окуляри і встав, — і ловити рибу з моря. Той острівець здається настільки малим, що кожний замах твоєї вудки грозив би комусь з нас втратою ока.

— Не дійде до того. — Карузерс посміхнувся з вишуканою ввічливістю. — Ти забув про Богиню Лабіринту, яка якнайшвидше поспихає вас всіх в безодню, а мене, хто зовсім не збирався мутити її сон, залишить живим і здоровим.