TextBook — Ваше запитання не має…
— Скільки? — гарикнув Пол.
— Арракіс кишить агентами Гільдії. Вони скуповують прянощі так, наче це найцінніша речовина у всесвіті. Чого б іще, по-вашому, ми зайшли так далеко…
— Це і є найцінніша речовина у всесвіті, — пояснив Пол. — Для них. — Він поглянув на Стілґара та Чані, що йшли залою до них. — І ми її контролюємо, Ґурні.
— Її контролюють Харконнени! — заперечив Галлек.
— Лише ті, хто може знищити річ, по-справжньому нею володіють, — сказав Пол. Ґурні хотів іще щось додати, але Пол зробив йому знак помовчати, коли побачив Стілґара та Чані, що стояли перед ним.
Пол узяв лівою рукою ніж сардаукара, демонструючи його Стілґарові.
— Ти живеш заради блага племені, — сказав Пол. — Чи міг би ти пустити мені кров цим ножем?
— Заради блага племені, — проревів Стілґар.
— Тоді бери його, — сказав Пол.
— Ти кидаєш мені виклик? — запитав Стілґар.
— Якщо я це зроблю, — відказав Пол, — то беззбройний стоятиму перед тобою і дам зарізати себе.
Стілґар, важко дихаючи, швидко відступив.
— Усулю! — крикнула Чані, переводячи погляд із Ґурні на Пола й навпаки.
Поки Стілґар зважував почуте, Пол сказав:
— Ти, Стілґаре, вояк. Коли сардаукари влаштували тут бійню, ти не був на гребені битви. Найпершою твоєю думкою був порятунок Чані.
— Вона моя племінниця, — сказав Стілґар. — Але якби я хоч трохи засумнівався, що твої федайкіни зможуть подолати цих виродків…
— Чому ти передусім подумав про Чані?
— Не про неї.
— Он як?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „43“ на сторінці 14. Приємного читання.