Хават досі уважно дивився на нього.
— А роком раніше було вбито аж дев’ять тисяч, — продовжував Харконнен. — Та й сардаукари, перш ніж вирушити геть, поклали принаймні двадцять тисяч.
— Якими були втрати серед солдатів Раббана за минулі два роки? — запитав Хават.
Барон почухав свої підборіддя.
— Так, він справді дуже активно набирає нових людей, — погодився Харконнен. — Його агенти дають надмірні обіцянки й…
— Можна сказати, що, округливши суму, ми отримаємо тридцять тисяч осіб.
— Здається, це число дещо завелике, — промовив Барон.
— Зовсім навпаки, — заперечив Хават. — Я так само, як і ви, вмію читати Раббанові рапорти між рядків. І ви точно зрозуміли зміст моїх рапортів про почуте нашими агентами.
— Арракіс — жорстока планета, — сказав Барон. — Лише втрати від бурі можуть…
— Ми обидвоє знаємо, скількох людей може поглинути буря, — наполягав Хават.
— А що з того, що він утратив ці тридцять тисяч? — з притиском запитав Барон, багряніючи.
— За вашими власними підрахунками, — почав Хават, — Раббан за два роки вбив п’ятнадцять тисяч, а втратив натомість вдвічі більше. За вашими словами, сардаукари відзвітували про знищення ще приблизно двадцяти тисяч. А я бачив їхні вантажні декларації на виліт із Арракіса. Якщо вони вбили двадцять тисяч, тоді їхні втрати становлять п’ять до одного. Чому ви не поглянете у вічі цим цифрам, Бароне, і не зрозумієте, що вони означають?
Барон відповів із холодною інтонацією:
— Це твоя робота, ментате. Що вони означають?
— Я показував вам демографічні звіти Дункана Айдаго, який склав їх, перебуваючи на одній із січей, — сказав Хават. — Усе сходиться. Якщо вони мають хоча б двісті п’ятдесят таких січових громад, їхня популяція становить приблизно п’ять мільйонів осіб. А мої найточніші розрахунки свідчать, що таких общин щонайменше вдвічі більше. На такій планеті доводиться розпорошувати власне населення.
— Десять мільйонів? — Баронові підборіддя задрижали від здивування.
— Як мінімум.
Харконнен стиснув пухкі губи. Маленькі оченята втупилися в Хавата. «Цікаво, чи правдиві ці ментатські розрахунки? — запитував себе Барон. — Як могло так трапитися, щоб ніхто нічого не запідозрив?»
— Ми навіть не вплинули на їхні показники народжуваності, — промовив Хават. — Лише викорчували найслабших індивідуумів, давши міцнішим особинам можливість зростати в силі — точнісінько як на Салусі Секундус.
— Салуса Секундус! — гаркнув Барон. — Та до чого тут узагалі імператорська планета-в’язниця?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „39“ на сторінці 3. Приємного читання.